Майстриня з масажу Тетяна КАПШУК лікує тіло та душу

2019-08-20 07:45

Починати щось нове в житті ніколи не запізно й не зарано. Це доводить приклад моєї співрозмовниці. Тетяні Капшук – 46. Цього року вона закінчила Чернігівський базовий медичний коледж, здобула фах фельдшера і продовжує свою практику як масажистка й консультантка в методі позитивної психотерапії. 

Круто змінити життя пані Тетяна наважилася вже у зрілому віці. Свого часу вона закінчила торгівельне училище та торгівельний технікум. Вийшла заміж, коли їй не було ще й 19, народила двох доньок. Сімейне життя та виховання дітей не завадили жінці отримати диплом Чернігівського технологічного університету за спеціальністю «менеджмент організацій». Утім, пані Тетяна завжди відчувала, що її місія – зберігати та підтримувати здоров’я, молодість, красу. Жінка навчається сама й допомагає іншим.

І, схоже, це їй успішно вдається! 

«Зберегти молодість і здоров’я»

– Пані Тетяно, мене надихає ваш приклад! Адже багато хто серед знайомих після 40 років вважає, що починати щось нове – створювати свій бізнес чи здобувати новий фах – уже запізно. Як ви наважилися? І як почуваєтеся у своєму віці?

– Почуваюся прекрасно! Мені комфортно в цьому віці. Хоча, напевно, дехто справді вважає, що я вступила на навчання до медичного коледжу за нашими мірками доволі пізно – в 43 роки. Мої колеги-одногрупники були набагато молодші. Спочатку це мене трохи напружувало, але моя мета була – здобути знання, опанувати певні навички, це мотивувало. Я дякую своїм однокурсникам за їхню молодість, енергію, бадьорість, за їхні таланти. Ці молоді люди прийшли до коледжу такими сором’язливими, ніжними, але за три роки помітно «підросли» та змінилися, стали впевненішими і у своїх знаннях, і в розумінні, куди вони рухаються. 

– Цікаво, а що саме вас підштовхнуло до таких змін у житті?

– Я дуже хотіла заглибитися у свою професію, більше розуміти про тіло, про здоров’я, про красу, йти в ногу з часом, краще усвідомити, як можу допомогти собі, своїй родині та іншим. Бо до мене почали звертатися люди з серйозними діагнозами, які травмували й тіло, і психіку. Мені хотілося розібратися, як їм допомогти. 

Напевно, доля веде кожну людину. Пам’ятаю, мені було років 12, коли я побачила в маминих журналах картинку, де було намальоване обличчя з лініями для масажу. З того часу руки й погляд тягнуться до обличчя, хочеться, аби у наших жінок було доглянутими і обличчя, й тіло. Пригадую також мою прабабусю Дарію, якій на той момент ішов дев’ятий десяток. Я пропонувала їй побігати, погратися, але вона відповідала: «Всі люди старіють». Мені хотілося, аби вона залишалася рухливою й молодою. Пам’ятаю свої почуття в той момент і моє рішення: «Хочу залишатися молодою та здоровою». Тому мені завжди хотілося працювати з тілом та обличчям. Коли бачу результат, це надихає рухатися далі, навчатися, робити свою справу ще краще. 

«Орган «звучить», якщо в ньому є порушення»

– На вашій візитівці написано, що ви володієте техніками міо­пластичного масажу обличчя, а також вісцеральної хіропрактики, що допомагає відновити функцію внутрішніх органів. Як усе це працює? 

– Міопластика обличчя – це без­операційна його підтяжка, корекція овалу, зони декольте, зменшення зморшок – і носогубних, «гусячих лапок» навколо очей. Результат можна побачити вже після першої процедури: розгладжуються дрібні зморшки, м’язи більш розслаблені. Коли ми працюємо з тілом, відбувається розвантаження нервової системи, знімається напруження, спазми. Отримуємо подвійний ефект, адже робота з тілом – це робота й зі шкірою, і з кістковою системою (з одного боку м’яз кріпиться до шкіри, з іншого – до кістки). Це цілісна та глибинна робота, в результаті якої покращується метаболізм, клітини й системи організму краще насичуються киснем, мікро- та макроелементами, адже рух крові пришвидшується, клітини  відновлюються. 
Вісцеральна хіропрактика – це м’яка мануальна робота із внутрішніми органами (печінка, підшлункова залоза, жовчний міхур, кишківник та інші, що працюють в одній зв’язці), спрямована на їх зцілення. Коли ми впливаємо на орган мануально, покращуються кровообіг, лімфотік, метаболізм на клітинному рівні. І коли впливаємо на один орган, це діє й на інші. Якщо в органі є дисфункція, відчувається біль, значить, є якісь порушення.

– Цікаво, а за яких симптомів показаний цей вид масажу? 

– Це захворювання печінки, жовчного міхура, підшлункової, особливо – кишківника. Багато проблем починаються саме з нього. Якщо в житті людини відбувається конфлікт, якась неприємна ситуація – вона злякалася чи образилася, часто першим реагує кишківник. Можете поспостерігати за дітками. Коли вони приходять із садочка та скаржаться, що болить живіт, поводяться мляво, ниють, це може бути ознакою стресу. Тому дітки миттєво реагують на цю процедуру. Вони стають спокійнішими, врівноваженішими, знімаються біль, напруга. Так працює наша парасимпатична система. Для дітей ця процедура триває практично безболісно. Якщо ж в органі є застій, він «звучатиме», тобто реагуватиме за допомогою болю. Я завжди працюю на «малому болі». Коли навчалася, мій наставник завжди на цьому наголошував. Якщо в органі вже є хвороба, біль може бути сильнішим. Але вже після першої процедури він відступає. 

– Пані Тетяно, а з якого віку варто починати піклування про себе?

– Все індивідуально. Скажімо, наймолодшій із моїх клієнток було 7 років, а найстаршій – близько 70-ти. Дівчинка, батьки якої звернулися до мене, мала шрам на обличчі. Міо­пластика дала результат, шрам став не таким помітним. А старша клієнтка звикла про себе піклуватися. Ми, жінки, в будь-якому віці прагнемо бути красивими, енергійними та здоровими. Несемо це в родину, своєму оточенню, тому для жінки так важливо бути здоровою і красивою. Така людина, як-то кажуть, сяє зсередини. Внутрішня краса дає впевненість і надихає турбуватися про себе, своє тіло, здоров’я.

«Тіло дає підказку»

– Відчула на собі, що ви поєднуєте вплив на тіло й консультацію психолога. Як це відбувається під час сеансу?

– Часто людина приходить і каже: «У мене тут болить, я хотіла би з цим попрацювати». І коли починаємо працювати з тілом, воно саме дає підказку. Зазвичай я відчуваю напруження у м’язах, знаю, що там біль. Далі відбувається щось дивовижне: клієнт часто починає говорити про конфлікт, що «живе» в тілі. Приміром, на сеансі масажу жінка починає плакати й каже: «Не знаю, що відбувається», але при цьому розповідає свою історію, згадує образу, травму. Той конфлікт «закарбувався» у м’язах і призвів до спазму. Таким чином, коли ми дбаємо про тіло, одночасно відчуваємо покращення у психологічному плані. Врешті-решт, прихований конфлікт може призвести до захворювання. 

– Під час сеансу ви проговорюєте фрази, наприклад: «Дихаємо легко й вільно», «Відпускаємо зайві думки», «Кожна клітина організму відновлюється» тощо. 

– Я налаштовую людину, щоби вона звернула увагу на своє тіло й відчула його,  знайшла, де напруження. Якщо людина не припиняє про щось думати, її хвилювання заважає процесу. Тому важливо налаштувати дихання, відпустити негатив і сконцентруватися на тілі. Коли це нарешті вдається, в такому стані до людини можуть прийти інсайти – нові думки, мрії, інші погляди на проблему, яка не давала спокою, і навіть правильні рішення. Тому мені так подобається цим займатися. Коли людина звільнилася від певних негативних думок, їй варто запропонувати щось інше: оновлене тіло, оновлені думки, нову себе. Працювати в цьому руслі мені допомагають знання в методі позитивної психотерапії. Я закінчила базовий курс, отримала сертифікат. Тому до мене звертаються і як до психолога-консультанта. Людина під час масажу може не усвідомлювати цього, але наше тіло завжди дає нам підказку, самовідновлюється. 

Налаштуватися допомагає медитація 

– Цікаво, скільки може прожити людина, якщо піклуватиметься про себе, про свої тіло й душу? 

– Далай-лами живуть 200 років. За розповідями моїх рідних, одна з тітоньок моєї бабусі прожила 140 років. Я не знаю, скільки відміряно мені, але зараз відчуваю в собі сили й хотіла би займатися тим, що мені подобається. І свою енергію спрямувати на те, аби залишатися здоровою та допомагати іншим. Я дуже вдячна своїй родині за підтримку. Це був непростий шлях. Доки я навчалася, вся родина жила в динамічному графіку. Мені треба було прокидатися раніше, аби встигнути щось приготувати, нагодувати рідних. Далі – навчання та практика, а після занять я працювала. Доньки й чоловік мене підтримали, радіють за мене, пишаються моїми успіхами. 

– До речі, ваша нинішня діяльність доволі енерговитратна. Що допомагає відновити сили й ресурс? 

– Клієнти частенько цікавляться: «Тетяно, ви така врівноважена, як вам це вдається?» Люди приходять різні, хтось завжди поспішає, дехто заклопотаний справами, хворобою, інший має негативні думки. І перед роботою, і перед кожним сеансом я готуюся. Запити у людей бувають різними, тому мені важливо налаштуватися на хвилю клієнта, зрозуміти, чого він хоче. Крім того щоранку роблю певні фізичні вправи, медитую. Наразі для медитації мені достатньо лише декількох хвилин.

Для мене дуже важливо допомагати іншим. Відчуваю, що це моя місія. Я можу дарувати, віддавати й саме тоді почуваюся добре. І це мене заряджає. Будь-яка людина – цілий космос. Здорове тіло, обличчя, психіка, взаємини, молодість напряму пов’язані. Як ви ставитеся до себе, до навколишніх, як думаєте про себе та інших, що вкладаєте у стосунки – то цеглинки, які ви закладаєте в сьогодення та майбутнє життя. Варто про це пам’ятати.

Вікторія СИДОРОВА

Інші новини:


Великий мрійник

Вручаючи Золоту медаль Національної академії мистецтв під час відкриття персональної виставки цього відомого чернігівського художника, президент академії А. Чебикін сказав: «Володимир Ємець – це знакова постать в образотворчому мистецтві України.

2019-11-12 12:16