Велика толока Сергія Деденка і завзятої Семенівської громади

2021-02-22 07:07

Досьє

Усе життя Сергія Деденка пов’язано з рідною Семенівщиною. Тут він народився — 25 грудня 1979 року в селі Тимоновичі. 
Отримавши повну вищу юридичну освіту в Запорізькому інституті державного та муніципального управління, повернувся на батьківщину. Працював на різних посадах у Семенівському районному управлінні юстиції. 

З квітня 2014 року по листопад 2017-го перебував на посаді голови Семенівської РДА. У жовтні 2017 року був обраний Семенівським міським головою. У жовтні 2020-го — повторно обраний на цю посаду. 

Одружений, має двох синів

Робочий день Семенівського міського голови Сергія Деденка починається рано. Четвертий рік поспіль, відколи його обрали на цю посаду, вже о 7-й ранку він на роботі: планірка, доповіді підлеглих, першочергові завдання, що потребують вирішення, комунікація з жителями громади. До спілкування, каже Сергій Деденко, відкритий завжди. Йому телефонують на мобільний, пишуть у Фейсбуці чи вайбері, звертаються через гарячу лінію. Та й сам намагається цілодобово тримати руку на пульсі громади, жити з нею в одному ритмі та вирішувати проблеми, яких в однієї з найвіддаленіших і найпівнічніших громад на Чернігівщини — чимало. 

— Чим живе сьогодні Семенівська громада?

— Сьогодні активно боремся зі снігом — випало по пів метра, місцями й вище. Велика подяка за допомогу нашим фермерам, які надавали для цього власну техніку. Можу з гордістю сказати, що наші дороги, причому на всій території громади, а не лише в її центрі, в Семенівці, почищені найкраще. І це лише завдяки людям, які робили це власними коштом, технікою і часом. Можу порівнювати, бо мав нагоду, будучи у відпустці, проїхати іншими районами. 

— Семенівська громада — це спроможна громада?

— Спроможна, але цей рік жити буде важко. Бюджет-2021 ми прийняли, хоча він є дефіцитним. Семенівська громада надає весь спектр соціальних послуг. Маємо територіальний центр обслуговування осіб похилого віку, Центр соціальних служб, зараз, через ліквідацію Семенівської райдержадміністрації, у Семенівській міській раді створюємо додаткові підрозділи і служби. Так, буквально тиждень тому почала працювати Служба у справах дітей. Звичайно, це для нас додаткові видатки, адже утримання всієї соціальної сфери лягає на наші плечі. Але ми маємо стояти на захисті прав та інтересів дітей громади, всіх її жителів. Із негативних моментів, окрім додаткового бюджетного навантаження, це — мінус ПДФО для громади. Адже ліквідація райдержаміністрації — це ліквідація робочих місць і втрата надходжень до бюджету.

— Чим наповнюється бюджет?

— Основні складові власних надходжень — це ПДФО, плата за землю, єдиний податок і рентний платіж із використання лісових ресурсів. Ще є державні трансферти, освітні субвенції тощо. 

— Яка найбільша проблема Семенівської громади? 

— Проблем — безліч. Від дефіциту бюджету до демографії. Демографічну ситуацію потрібно виправляти, але як? Наведу такий приклад. У Семенівській міській раді дуже молодий колектив — від 25 до 38 років. Вони мають пристойну зарплату, житло, забезпечені… Але більшість із них — не одружені. Здається, це якась сучасна мода — мати кота-британця, машину, дорогий гаджет… Словом, жити в своє задоволення. Щоб змінити ситуацію, потрібна державна політика — аби, навпаки, модним стало створювати сім’ї та народжувати дітей.

— А який приклад у цьому сенсі дає міський голова?

— Я одружений, у мене двоє синів. 

— Семенівська громада — віддалена. Зрозуміло, що краще, коли люди отримують усі послуги, не виїжджаючи далеко. Життєво важливою є вчасно надана медична допомога. Як підтримуєте медичну галузь?

— Медицина — серед наших пріоритетів. Ми забрали лікарню у власність громади. Але ми не знаємо, що буде з нею далі, бо не все від нас залежить — є державна політика, угоди з Національною службою здоров’я тощо. Враховуючи ті реформування, що пройшли центральні лікарні, ситуація у всіх різна. Хтось на межі виживання, у когось ситуація краща. Ми будемо триматися до останнього, тому що для нас лікарня — це не просто соціальний проєкт, це життєва необхідність. У кого є власний транспорт, може поїхати за медичною допомогою. А хто його не має? Питання риторичне.

Тому ми намагаємося всіма силами підтримувати нашу медицину, залучаємо до нас молодих спеціалістів. Вони приїжджають щороку, ми надаємо житло, допомагаємо «підйомними» грошима. Так, перед Новим роком до нас приїхала молода лікарка, якій ми дали нову квартиру з ремонтом. 

Маємо програми підтримки нашої медичної галузі, купуємо новітнє обладнання. І поки в державі ламаються списи з приводу надання медичних послуг у глибинці, жителі нашої громади отримують медичну допомогу вчасно і на високому рівні.

— Коли створювалися укрупнені райони, Семенівська громада хотіла доєднатися до Корюківського району. До цієї думки не дослухалися, і ви опинилися у складі Новгород-Сіверщини. Це — мінус для вашої гро-мади?

— На сьогодні досі ніхто не знає повноважень районів. Вони зараз займаються тим, що передають майно громадам, що потрапило у спільну власність цих укрупнених районів. Тож важко якось коментувати. Було би зручніше в сенсі транспортного сполучення з центром району? Так. Можу сказати, що я, наприклад, від моменту утворення Новгород-Сіверського району не побував на жодній сесії районної ради, не був ні в адміністрації, ні в раді — потреби немає.  

— Якщо порівнювати колишній Семенівський район і Семенівську громаду — що змінилося?

— Ми трохи зменшилися територіально: одна селищна рада — Радомська — приєдналася до сусідньої Холминської ОТГ. А так об’єднувалися в межах колишнього району, залишився весь спектр послуг — культурних, освітніх, соціальних, збереглися всі інституції, які ці послуги надавали. Будемо дивитися на динаміку наповнення бюджету-2021, можливо, прийматимемо якісь рішення стосовно розширення сфери послуг. 

— Назвіть здобуток, за який ви відчуваєте особливу гордість?

— У громаді ми працювали за багатьма напрямами в останні роки. Але одним із наших ключових завдань було реформувати комунальне господарство. На базі одного з комунальних підприємств Семенівки створили потужне підприємство, котре почало займатися благоустроєм усієї території громади. Адже громада — це не тільки Семенівка, а майже весь район. Ми знайшли гарного керівника для цього підприємства — Дмитра Коленченка, закуповуємо нову комунальну техніку — придбали сміттєвоз, вишку, екскаватор, хочемо ще придбати трактор — зараз відбуваються тендерні процедури. 

Ми почали будувати дороги, котрі останній раз будувалися чверть століття тому. Наголошу — будувати, а не ремонтувати і відновлювати. Тобто, гарна дорога з’являється там, де її мешканці ніколи не бачили асфальту. За допомоги держави могло би з’являтися по одній дорозі на рік. А так щороку намагаємося вкладати певну суму на дорожнє будівництво, але якщо обходитися власними коштами, то одну дорогу будуємо два роки. Маємо сподівання на допомогу в цьому сенсі народного депутата по нашому виборчому округу Максима Зуєва. Тобто, працюємо в цьому напрямку.

— Які плани у громади на майбутнє?

— Щось планувати в нашій державі, яка змінює свою політику весь час, справа невдячна. Не звикли до дії одних правил, як починають діяти вже інші. Тим не менше, Семенівська громада має свою Стратегію розвитку. Ми її писали, виходячи з потреб людей — для цього проводилися опитування. Якщо люди сказали, що найбільше їх турбує стан доріг, вкладатимемо кошти в їхній ремонт. Намагаємося брати участь у державних програмах на умовах співфінансування…

— А взагалі, від держави щось перепадає — на освіту, медицину? Чи доводиться все робити власним коштом? 

— Враховуючи новації в освіті, поки що не можемо зрозуміти, чи буде в громаді старша школа? Тож не розуміємо, куди і як нам планувати видатки в цьому сенсі. Була би ясність у цьому питанні, могли би запланувати якусь реконструкцію шкільної будівлі, а так ми не розуміємо наших прав. Чекаємо, доки держава встановить правила. 

— Семенівщина межує із Брянською областю Росії. Це сусідство накладає певний відбиток на життя жителів?

— Свого часу багато вихідців із нашого району поїхали на роботу до Москви, тож у багатьох є рідня в Росії. Але сьогодні в гості вже ніхто ні до кого не їздить — руху через кордон, а треба ще враховувати й ситуацію з коронавірусом, майже немає. 
Пригнічує інформаційна ситуація. Маємо гарний прийом телеканалів із Росії, ловить радіо, є мобільний сигнал. Зрозуміло, що пропаганда сусідньої держави зовсім не на користь України. Зараз із приводу цього багато балачок у державі, але реально, щоби запобігти цьому, нічого не робиться.

При цьому в усьому прикордонні ніде немає українського мобільного зв’язку. А враховуючи те, що Укртелеком узагалі не вкладає коштів у свою мережу стаціонарного зв’язку, мова йде, як на мене, про його знищення. І скоро ми отримаємо проблему, всю величину якої ті, хто сидять у Києві, поки не розуміють. Вони думають, що вся Україна має гарний мобільний зв’язок і гарний Інтернет. Коли у нас в забитому селі треба передати показники лічильника за допомогою вайбера чи якогось електронного засобу, то це просто катастрофа. Люди йдуть до старости, який через один мобільник на все село відправляє ці показники. Це неправильно, але іншого варіанту немає — мобільний зв’язок або Інтернет. Якщо цього немає, сиди без світла — його відріжуть, бо людина не змогла передати дані лічильника. Це ненормальна ситуація, яку потрібно терміново вирішувати на найвищому рівні.

— За пару тижнів — календарна весна, яка, сподіваюся, скоро настане і в природі. Як зустрічатиме її Семенівська громада?

— Великою толокою — продовжуватимемо благоустрій, плануватимемо ремонт і будівництво доріг, будемо наводити лад після зими у всій громаді. 

Протягом усього інтерв’ю з Сергієм Деденком я ловила себе на думці: жодного разу, говорячи про роботу в громаді, він не застосував займенник «я». 

Тільки — «ми». І це показово. Тому що «ми» — це робота пліч-о-пліч. Ми — це довіра людей. Ми — це розвиток громади. Ми — це команда.

Успіху вам, шановний міський голово найпівнічнішого міста Чернігівщини, успіху разом і вашій команді у справі розбудови Семенівської громади!

Спілкувалася Алла ПРИМА
Фото зі сторінки Сергія Деденка у Фейсбуку

 

Інші новини:


На Валу почали переносити гармати

У середу, 16 червня, в Чернігові на Валу почали переносити гармати углиб території Валу. Зі старих місць їх переносять тимчасово, на час капітального ремонту Гарматної алеї. Ремонт Гарматної алеї обійдеться у 67 мільйонів гривень, повідомляє Суспільне Чернігів.

2021-06-19 09:38