Палац Кирила Розумовського: 10 років крок за кроком

2019-08-15 06:19

Чернігівщині пощастило мати на своїй території унікальну пам’ятку архітектури та справжню перлину – палац Кирила Розумовського в Батурині. Це єдина збережена й повністю відновлена резиденція гетьмана на українській землі. Сьогодні вона входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». 

Щороку палац відвідують 40-50 тисяч екскурсантів. А загалом з часу відкриття (це відбулося 22 серпня 2009 року) тут побувало близько мільйона гостей із різних куточків України та світу. Оскільки інтер’єр палацу дуже мальовничий, і в самому приміщенні, і на подвір’ї частенько відбуваються виїзні весільні церемонії. За цей час на рушничок долі тут стало близько 500 пар молодят. Переважно це жителі Батурина, Глухова, Коропа, Сосниці – сусідніх містечок і селищ. Крім того тут в урочистій атмосфері вручають паспорти юним громадянам нашої держави. 

Перший ювілей – 10-річчя з того моменту, як відреставрований палац Кирила Розумовського відкрив двері для відвідувачів, – у заповіднику планують гучно відсвяткувати разом із друзями, меценатами, шанувальниками, всією батуринською громадою 23 серпня під час концерту «Viva Батурин». Участь у ньому візьмуть Христина Соловій, гурти «Антитіла» та «Ot Vinta». Ведучим буде Сергій Притула. Концерт відбудеться на території палацово-паркового комплексу. Початок о 19.00, вхід – вільний! Варто зазначити, що цей захід присвячений подвійному ювілею: 350-річчю утвердження в Батурині гетьманської столиці та 10-річчю відкриття палацу Кирила Розумовського. 

Чому саме концерт?

Напередодні концерту НІКЗ «Гетьманська столиця» відвідав десант журналістів і блогерів із Чернігова. Ми поспілкувалися з генеральною директоркою заповідника Наталією Ребровою та завідувачкою відділу «Палац гетьмана Кирила Розумовського» НІКЗ «Гетьманська столиця» Юлією Фурсовою. Екскурсію містом і цитаделлю для нас провела старший науковий співробітник НІКЗ «Гетьманська столиця» Оксана Ломко.

З’ясували, що в заповіднику шукають і пропонують різні форми, аби привернути увагу людей, а особливо дітей та молоді, до Батурина й розуміння нашої історії. Концерт – один із найбільш дієвих способів для цього. Перший концерт на території «Гетьманської столиці» відбувся 2017 року на території Цитаделі. Виступала лише Руслана. Другий – «Ренесанс Незалежності» – торік, уже на подвір’ї палацу. «Ми зрозуміли, що кращої локації годі й шукати, і це підкреслювали всі артисти, які виходили того вечора на сцену, – зазначає Наталія Реброва. – Вона була направлена на палац, і кожен артист отримував натхнення від цієї прекрасної пам’ятки». 

«Ренесанс Незалежності» в Батурині відвідали близько 10 тисяч глядачів. Не справдилися побоювання працівників заповідника, що така кількість людей може нашкодити парковій зоні. Було зламано лише кілька кущів троянд, а зелений газон після поливу відновився буквально за декілька днів. Тож цього року концерт знову відбудеться на території палацу. Свою участь підтвердили відомі українські гурти й виконавці. «Вибір артистів не випадковий, – зазначає генеральна директорка заповідника. – Відкриватиме концерт гурт «Ot Vinta» – українські патріоти, дуже талановиті люди. Лідер гурту Юрій Журавель має величезний талант художника й у своїй творчості дуже багато уваги приділяє саме історії України, зокрема періоду й постаті гетьмана Івана Мазепи». 

Наступною виступатиме Христина Соловій, а піком концерту стане виступ групи «Антитіла». До речі, ведучих буде двоє. Окрім Сергія Притули, що вестиме цей урочистий захід, іще один ведучий працюватиме з глядачами. Це Дмитро Бурундуков – наш земляк, родом із Остра. Режисером концерту на тому етапі, коли формується безпосередньо програма виступів, став один із кращих майстрів у своїй справі Олексій Хедченков. «Запрошуємо всіх друзів на це свято!» – підсумовує Наталія Реброва. 

Що цікавого нині відбувається в палаці?

– Ремонтні роботи в палаці гетьмана Кирила Розумовського завершилися 2008 року, але ще майже рік тривало формування експозиції, – розповідає Юлія Фурсова. – Ми не могли відкрити палац без експонатів, тому зверталися до меценатів, колекціонерів, колег-музейників. Неоціненну допомогу нам надавав директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Він і керував створенням першої експозиції. Багато речей надано нам у тимчасове користування із Львівської галереї мистецтв. У нас уже є й особисті речі гетьмана, подаровані його прямим нащадком Грегором Розумовським. Це палаш (довгоклинкова зброя) лейб-компанійський ХVІІІ століття та Універсал гетьмана Кирила Розумовського про призначення сотником Переволочанським Стефана Лукомського від 9 жовтня 1763 року.

Довгоочікуване відкриття палацу відбулося 22 серпня 2009 року. Нині це не лише музейний об’єкт, це осередок наукової діяльності й місце проведення культурно-мистецьких заходів, презентацій, виставок, фестивалів. 

Перш за все, в палаці почали святкувати день народження Кирила Розумовського й започаткували захід «На гостинах у гетьмана». Залучали творчу молодь, проводили презентації книжок, а згодом започаткували «Розум-фест», аби творчі діти мали можливість проявити свої таланти. З палацом пов’язане також ім’я Андрія Кириловича Розумовського – сина та спадкоємця Кирила Розумовського. Він жив у Відні, був особисто знайомий з Моцартом, Гайдном, Бетховеном. І найбільше як меценат підтримував саме Бетховена. Коли той створив свою знамениту П’яту симфонію, то присвятив її своєму другові Андрію Розумовському. З 2012 року до дня народження останнього власника палацу музей почав проводити обласний дитячий музичний фестиваль-конкурс молодих виконавців імені А. К. Розумовського. Участь у ньому взяло близько 400 дітей і підлітків. 

У палаці відбуваються наукові конференції: «Батуринські читання», «Спаські читання». Тут презентували свої твори й результати досліджень відомі історики Сергій Павленко, Ольга Ковалевська, Тарас Чухліб, Олексій Сокирко, Світлана Потапенко, Ірина Ігнатенко, Тетяна Таїрова-Яковлева. Крім того експозиція постійно змінюється, відбуваються цікаві виставки та ініціюються нові проєкти. Скажімо, цього року відкрилася постійно діюча виставка, присвячена Григорію Орлику – сину гетьмана Пилипа Орлика. Григорій народився в Батурині й був сучасником Кирила Розумовського. Майже все життя він провів за кордоном, був відомим дипломатом та військовим діячем в оточенні короля Франції Людовіка XV. Найвищий щабель у кар’єрі Григорія Орлика – звання маршала Франції. За свою діяльність він був удостоєний найвищих нагород Швеції та Франції. 

Як розвивається туристична інфраструктура?

Населення Батурина на цей час – близько 2450 осіб. Діяльність НІКЗ «Гетьманська столиця», без сумніву, позитивно впливає на життя громади. Можна почати з того, що у штаті заповідника працює трохи більше 100 чоловіків та жінок, майже всі вони – мешканці Батурина, кілька працівників приїздять із навколишніх сел. Тож ці люди мають роботу й упевненість у завтрашньому дні, а також перспективи творчого та кар’єрного росту. 

– Коли я почала працювати в заповіднику в 1997 році, то була першою людиною з історичною освітою, – говорить Наталія Реброва. – Коли навчалася на історичному факультеті, то всі 5 років була єдиною студенткою з Батурина. Нині на кожному курсі маємо декілька студентів-майбутніх істориків. Напевно, батуринці бачать у цьому перспективу. Коли почалися роботи з реставрації палацу, в місті діяв лише один готель. Нині в Батурині можуть розміститися одночасно 200-230 туристів. Є заклади розміщення, заклади харчування, є люди, що торгують сувенірною продукцією. Тож інфраструктура розвивається. 

Найдешевше житло в Батурині можна винайняти за 200 грн із людини (це ліжко в закладі на зразок хостелу), номери з усіма зручностями коштують від 550 грн. Коли журналісти поцікавилися у представників готельної сфери, чи мають вони вільні номери на час концерту 23 серпня, то почули, що можливості забронювати номер іще є. Інформацію про наявні готелі можна знайти в Інтернеті. Щоправда, діставатися до Батурина з Чернігова чи інших райцентрів найкраще власним авто або у складі організованих туристичних груп. Автобуси з Чернігова ходять, але тільки декілька разів на добу і в не дуже зручний час. 

За словами Наталії Ребрової, окрім відреставрованих об’єктів у Батурині прекрасні дороги, новий водогін, місто газифіковане. І тоді, коли все це робилося, були встановлені вказівники, тож туристична навігація присутня, вона зрозуміла та зручна. Хоча, без сумніву, ще є куди рухатися. Поки що в Батурині, на жаль, не можна скуштувати місцеві страви. Хоча в меню місцевих родин точно є певні напої, наїдки, які можуть зацікавити туристів. Це, зокрема, пісний борщ із в’яленими в печі грушами. Такий готують лише в Батурині! Працівники заповідника знайшли та оприлюднили надзвичайно колоритний рецепт батуринського пива, що включає шишечки ялівцю. Поки що його ніхто не наважився зварити й запропонувати гостям.

– Чи знаєте ви улюблені страви Кирила Розумовського? – запитала генеральна директорка заповідника «Гетьманська столиця» учасників престуру. – Він пише, що його улюблена каша – гречана. То чому б у меню місцевих кафе не назвати її кашею Розумовського? Ми також добре знаємо, що гетьман дуже любив батуринських раків, і коли Розумовський тут не жив, йому щотижня відправляли приблизно по два відра раків із Сейму. Тож нашій кухні поки що не вистачає таких от родзинок. 

Чи бував новий президент у Батурині?

Журналісти запитали в адміністрації заповідника, чи має «Гетьманська столиця» якісь контакти з новою владою. «На моїй пам’яті Володимир Зеленський жодного разу не бував у Батурині, – відповіла Наталія Реброва. – Нам би хотілося його бачити. Гадаю, керівникові нашої держави необхідне розуміння Гетьманщини. Життя кожного гетьмана, який був при владі, й зокрема тут, у Батурині, – це підручник, це може стати підручником для очільника нашої держави. І ми дуже сподіваємося, що президент Володимир Зеленський знайде час, аби відвідати Батурин». 

Час від часу в палаці відбуваються зустрічі високопосадовців. Тут бували міністр культури Євген Нищук і міністерка освіти Лілія Гриневич. А от президенти України не балували Батурин своєю увагою (окрім Віктора Ющенка, звичайно). Зали гетьманського палацу офіційно відвідували тільки Віктор Ющенко у 2009-му та Петро Порошенко у 2019-му. «В добру, щасливу путь – Українське відродження! Хай цей музей дає можливість кожному, хто його відвідає, відчути своє рідне коріння, відновити загублену пам’ять, усвідомити власну історичну місію перед своїм народом, перед своєю Державою, перед своїми дітьми та онуками», – зробив запис у книзі відгуків Віктор Ющенко. 

Представники ЗМІ поцікавилися також, чи відбувалися у прекрасній будівлі палацу зйомки популярних телепрограм, кінофільмів? За словами Наталії Ребрової, таких звернень дуже багато, але коли науковці починають обговорювати деталі цього процесу з кіношниками, зазвичай діалог якось не складається. Зокрема, були заявки на зйомку художніх фільмів, документальних, телепередач на зразок «Битва екстрасенсів», «4 весілля» тощо. «Вони хочуть, аби ми звідси пішли й віддали їм приміщення, – пояснює Наталія Реброва. – Ми на це не погоджуємося, адже палац – не декорація, це пам’ятка державного значення. Це музей. З кіношниками завжди важко, вони часто намагаються перейти межу. А на наших умовах працювати зазвичай відмовляються. Так, вони готові платити, але ми не готові пережити ще одну реставрацію». 

Після пресконференції представники ЗМІ Чернігівщини ознайомилися з експозицією палацу та новою виставкою, присвяченою діяльності Григорія Орлика. Завітали й на Цитадель Батуринської фортеці, де побачили воскові скульптури українських гетьманів. Ця нова експозиція викликає захват і у дорослих, і у малечі. Поверталися додому з твердим наміром побувати тут знову, адже гетьманський Батурин – справжній магніт для кожного патріота

Вікторія СИДОРОВА

Інші новини:


55 років тому на вулиці Чернігова виїхали перші тролейбуси

У квітні 1963-го був підписаний наказ про створення в Чернігові дирекції з будівництва тролейбусної мережі, а трохи більше ніж за рік – 5 листопада 1964-го – в нашому обласному центрі почали здійснювати пасажирські перевезення перші електромашини.

2019-11-15 13:39