«Жодне звернення не залишиться без уваги»

2021-02-18 07:57

Цього завжди усміхненого, привітного, міцного молодого чоловіка добре знають у районах Єськова, Льотного училища та Ремзаводу. Та й як інакше, адже В’ячеслав Летута, депутат Чернігівської міської ради по цьому виборчому округу, проводить тут багато часу. 

Він взяв собі за звичку раз на тиждень, кожної п’ятниці, робити обхід по округу, щоб поспілкуватися з мешканцями, розібратися з їхніми проблемами, вислухати всі побажання та нарікання, контролювати стан поточних ремонтних робіт. Завжди відстоює питання в інтересах свого округу, домовляється про ремонти, озеленення, встановлення лавок, парканів, освітлення…

Перелічувати добрі справи депутата Летути можна довго, але найкраще про свою роботу розповість він сам, адже за попередні 5 років вивчив свій округ досконало.

— Пане В’ячеславе! Ви – досвідчений депутат, обираєтеся другу каденцію поспіль. І це свідчить про високий рівень довіри ваших виборців. Які завдання ви ставили перед собою, йдучи в депутати?

— Бути депутатом для мене, це, перш за все, нести відповідальність за те, що ти робиш. Сьогодні можу сказати, що виборці мене знають, довіряють, і я сподіваюся і надалі дбати про їхній добробут і комфорт. Я налаштований продовжити ті позитивні зміни, що вже відбуваються в нашому місті. Будемо облаштовувати парки і сквери, і не тільки у центрі, а й у віддалених районах міста. Це ж стосується і ремонтів міждворових проїздів, доріг та тротуарів, оскільки попередні п’ять років більше уваги приділялося саме центру міста, тому зараз зосередимо всі сили на реконструкції інших районів, триватиме облаштування вуличного освітлення.

Разом із нашим депутатським корпусом працюватимемо над оновленням парку громадського транспорту. Над цим уся команда міського голови Владислава Атрошенка працює системно, закуповуються нові тролейбуси. Ось і цього року заплановано купити чотири нові машини.

Окремо хочу сказати про розвиток спортивної інфраструктури. Протягом минулих п’яти років було збудовано і відкрито чимало спортивних майданчиків, їх оновлювали у дворах житлових будинків та школах. Безперечно, робота в цьому напрямку триватиме, адже спорт – це можливість відірвати дітей і молодь від гаджетів і долучити їх до здорового способу життя.
Звичайно, в моїх планах на цю каденцію – це встановити футбольне міні-поле, спортивні майданчики та нові дитячі ігрові комплекси на своєму окрузі.

— Ви – голова постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин. А традиційно, на кожну сесію міськради виноситься чимало саме земельних запитань. Що потрібно, щоби вони розглядалися там без затримок?

— У нашій комісії працює сім депутатів із різних фракцій. Звичайно, бувають суперечки з того чи іншого питання, але все ж ми намагаємося все вирішити в конструктивний спосіб — нам вдалося знайти спільну мову. Для гарної підготовки земельних, та і взагалі, будь-яких питань до сесії намагаємося добре над ними попрацювати в комісії.

— Ви організовуєте зустрічі зі своїми виборцями, Вас, як депутата, навіть запрошують на загальні збори мешканців будинку. З якими питаннями звертаються найчастіше?

— Звернення від виборців часто допомагають зрозуміти, чому саме необхідно приділити більше уваги. Найчастіше звертаюся з проблемними питаннями житлово-комунального господарства – це протікання даху будинку, ремонти у під’їздах, благоустрій прибудинкових територій, ремонт асфальтного покриття. Звертаються також із проханнями надати матеріальну допомогу на лікування, з особистими наболілими питаннями.

Буквально днями, на запрошення громади, взяв участь у річних загальних зборах мешканців будинку по вулиці Курсанта Єськова, 14 А. Мене запросили, щоб я надав консультацію щодо правового врегулювання питання земельної ділянки прибудинкової території їхнього багатоквартирного житлового будинку. У подальшому я забезпечу необхідний супровід для подальшого вирішення питання, щоб усе відбувалося згідно з чинним земельним законодавством.

— Які питання із життя вашого округу вже вдалося вирішити? Чи щось уже виконали із передвиборчої програми?

— І протягом минулої каденції, і зараз я допомагаю закладам освіти. Зроблено реконструкцію проїжджої частини та тротуарів біля ДНЗ №46 та ДНЗ №62, частково замінена застаріла система загального штучного освітлення на енергозберігаюче у садочках та школах на окрузі. Приділяю увагу оновленню та покращенню матеріально-технічної бази — закупівля комплектів нових меблів для класів та груп, придбання сучасних мультимедійних засобів, оргтехніки. Постійно допомагав філії №2 дитячої бібліотеки по вулиці Льотній. Діти повинні бути не лише здоровими, а й розумними.

Активно працював на своєму окрузі. Були проведені роботи з благоустрою мікрорайону Єськова, а саме: облаштовані пішохідні доріжки, вуличне освітлення, придбані енергозберігаючі світильники для будинків, проведено озеленення прибудинкових територій, оновлені та відремонтовані дитячі майданчики, реконструйована мережа зовнішнього освітлення колишнього льотного училища та зроблена реконструкція вулиці Льотної.

— Нещодавно Ви стали віце-президентом федерації боксу в Чернігівській області. Чим для вас є спорт?

— Я займаюся спортом із раннього дитинства — боксом, карате, рукопашним боєм. Спорт тренує характер, вчить тримати удар і виховує чоловічий характер. Для особистості дуже важливий різнобічний розвиток. Вихователі, педагоги, тренери – це ті люди, які, разом із батьками, мають великий вплив на дітей. Тому я вважав для себе необхідним допомагати не тільки дитячим навча-льним, а й спортивним закладам рідного міста.

Спортивний клуб «Рукопашний бій», комунальне підприємство «Центр спортивної боротьби», спортивний клуб «Ринг», ДЮСШ №1, СДЮШОР «Десна», комунальний заклад «Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», СК «X-Line» завжди перебувають у полі мого зору і від мене отримують допомогу – фінансову, або, якщо необхідно, то це може бути і спортивне харчування та спортивне спорядження. Я мрію, щоб у місті з’явився сучасний палац спорту. І було реконструйовано стадіон імені Гагаріна, щоб він перетворився на сучасну спортивну арену. Тож працюватиму ще й у цьому напрямку.

— Ви багато займаєтеся меценатством, благодійною діяльністю. Кому допомагаєте і чому?

— Я віруюча людина, постійно відвідую храм. Допомагати ближньому — це не обов’язок, а душевна потреба. Я завжди допомагаю від щирого серця і вважаю, що так повинна робити кожна людина. І неважливо, ти депутат чи ні.

За період депутатської діяльності брав участь у проведенні багатьох благодійних заходів. Завжди підтримував соціально незахищені верстви населення, дітей із інвалідністю та дітей, позбавлених батьківського піклування. В мене склалися дружні та щирі відносини з керівництвом та учнями Чернігівського реабілітаційного центру №2, вони часто звертаються до мене, бо знають, що я їм завжди допоможу.

З радістю брав участь у благодійних аукціонах, допомагав в організації благодійних акцій. Я постійно відстоюю інтереси мешканців мого мікрорайону, надаю фінансову допомогу нужденним людям, цікавлюся проблемами своїх виборців і намагаюся їх вирішити. В мене склалися дружні та щирі стосунки з багатьма родинами, вони звертаються до мене, бо знають, що я їм завжди допоможу не словом, а конкретними справами.

— Де знаходиться ваша громадська приймальня?

— На вулиці Ремзаводській, 4, II поверх, кабінет 7. Громадська приймальня працює від понеділка до п’ятниці, з 9-ї до 18-ї години. Можна звернутися і за телефонами – (050) 411-02-13, (096) 826-85-38, (093) 772-20-00, або написати листа на електронну адресу: zarivnochka@ukr.net

Обіцяю, жодне звернення не залишиться без уваги.

— Днями ви святкували свій День народження. Тому, користуючись нагодою, від імені нашої редакції вітаю вас із цим святом та бажаю міцного здоров’я, натхнення та наснаги. Нехай постійними супутниками у житті будуть мир і злагода у душі, у серці – доброта, а у справах – мудрість і виваженість. Нехай доля буде завжди прихильною до вас, даруючи радість життя, вірних і надійних друзів, колег та партнерів!

Спілкувалася Алла ПРИМА
Фото з ФБ-сторінки В‘ячеслава Летути

Інші новини:


«Бо мусить хтось стояти незворушно і не пустити ворога далі...»

Петро Кощей ніколи не боявся армії. І міг би взагалі не служити. Бо вдома в Данівці на Козелеччині залишалися немолоді батьки, в яких він був єдиною пізньою дитиною. Але 2013 року хлопець пішов до армії, був на строковій службі в Білій Церкві. 2014 року не стало батька... А Петро тоді вже був в АТО і служив там на контракті.

2021-10-13 09:03