«Аграрний сектор – це локомотив нашої економіки»

2021-02-16 08:20

Уже за кілька місяців в Україні відкриється ринок землі. Чи принесе це якийсь позитив для фермерів, які надії вони покладають на відновлене міністерство АПК та що найскладніше для фермера – про це розмова з депутатом Чернігівської обласної ради, керівником осередку Асоціації фермерів і приватних землевласників Чернігівського району, головою фермерського господарства «Напорівське» Григорієм Ткаченком.

– Григорію Михайловичу, з 1 липня відкривається ринок землі. Як вважаєте, це допоможе розвитку фермерства чи, навпаки, гратиме на руку великим агрохолдингам?

– На мою думку, це не тільки загальмує розвиток фермерства, а й стане мінусом для всього аграрного сектору. Тому що кошти, котрі підприємство використовувало для інвестицій, розвитку, закупівлі нової техніки, вдосконалення технологій, тепер будуть акумулюватися для того, щоб купити якісь гектари землі.

Що стосується холдингів, то вони мають сильні юридичні відділи. Тож вони добре підготовлені до цього моменту.  На превеликий жаль, я цього не можу сказати про малий і середній бізнес, який у питанні відкриття ринку землі мало обізнаний. Я також, хоч і вивчаю зазначену тему, маю більше запитань, ніж відповідей. Коли закон приймався, йшли обговорення, дискусії. Тепер же панує затишшя. Вважаю, керівництво держави, органів місцевого самоврядування мало приділяє уваги роз’яснювальній роботі для підготовки керівників підприємств до 1 липня: які можуть бути нюанси при відкритті ринку землі, різні юридичні моменти тощо.

– Які надії ви покладаєте на відновлення Міністерства аграрної політики та продовольства?

– Це дуже позивний момент. Я мав можливість наживо спілкуватися із міністром аграрної політики Романом Лещенком. Як на мене, це один із небагатьох, а може, й перша людина, котра серйозно вболіває за сільське господарство і серйозно ставиться до розвитку малого та середнього бізнесу. Він має невелике аграрне підприємство, тож обізнаний на проблемах сільгоспвиробників. Отже, я  з надією дивлюся на роботу цього міністерства, маю великі сподівання на розбудову агарного сектору та лобіювання інтересів села, малого і середнього бізнесу в Кабінеті Міністрів України.

– Минулий рік був важким для аграріїв – снігу мало, влітку спека, вологи обмаль. Як вважаєте, цьогорічна зима допоможе трохи виправити ситуацію?

– Поки що прогнозувати важко. Але накопичення вологи відбувається, воно буде набагато кращим, ніж минулого року. Втім, ніхто не знає, яким буде літо. Хоча в майбутнє треба дивитися оптимістично і сподіватися на гарний урожай та хорошу цінову політику. Сьогодні вже укладаються форвардні контракти із дуже пристойними цінами.

– З огляду на це, які найперспективніші культури для вирощування у нас, на півночі Чернігівщини?

– Якщо говорити про економічну доцільність, то основною культурою для вирощування у нас можна вважати картоплю. Це високорентабельна культура, з якої можна отримати гарний прибуток. Але, з іншого боку, не всі хочуть займатися її вирощуванням, оскільки картопля потребує великої кількості робочої сили, матеріальних і фінансових затрат на гектар.

Наступне – озима пшениця. Це основна сільгоспкультура, високорентабельна, що споживається як у нас у державі, так і за її межами. При правильних технологіях вирощування на неї можна мати дуже хороші ціни.

Ще б акцентував увагу на кукурудзі та соняшнику. Це експортно орієнтовані культури, ціни на них прив’язані до загальної ситуації на світовому ринку. Як показує практика, вони мають високий рівень рентабельності.

– Що найскладніше для фермера?

– Дві речі – суб’єктивна та об’єктивна. По-перше – на жаль, сьогодні відсутня загальнодержавна програма розвитку агропромислового комплексу, програма розвитку села. Щоби вона з’явилася, потрібно, аби Кабмін, а саме: Міністерство АПК —  розробило й подало її до Верховної Ради, яка би затвердила цей план розвитку років на 10-15, а краще – на 20. Щоби для фермерів, керівників малих і середніх сільськогосподарських підприємств стала зрозумілою перспектива розвитку, щоби вони мали упевненість у завтрашньому дні й орієнтир на майбутнє.

По-друге – природні катаклізми, котрі в останні роки відбуваються все частіше. Зрозуміло, вплинути на них неможливо. Але в більшості високорозвинених країн діє механізм страхування. При настанні страхових випадків (наприклад, втрата врожаю через несприятливі погодні умови) фермери отримують страхові виплати. У нас, на жаль, це не працює, оскільки в Україні дуже високий відсоток страхового внеску.

– Що би ви побажали своїм колегам, які працюють на ниві сільського господарства?

– Усім сільгоспвиробникам, керівникам фермерських та інших господарств хотів би побажати здоров’я, натхнення, успіху, віри в те, що прийдешній день буде кращим, ніж учорашній. Нехай із оптимізмом очікують весну. Думаю, все буде добре і локомотив нашої економіки, яким є аграрний сектор, витягне її в правильному напрямку. І ми гідно покажемо іншим галузям держави, як треба працювати і які здобутки мати.

– Дякую за розмову. Бажаю гарних врожаїв, незважаючи на всі примхи погоди.

Спілкувалася Алла ПРИМА
Фото з архіву «Деснянської правди»

Інші новини:


Чернігів увійшов до топ-5 рейтингу міст України

Чернігів посів четверте місце у рейтингу найкращих міст України за результатами щорічного Українського муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту. Результати дослідження оприлюднило видання «Новое время».

2021-09-24 13:14