Реформа освіти: зупинити НЕ МОЖНА продовжити

2021-02-05 06:53

Системні зміни в освіті в Україні розпочалися ще у 2017 році з прийняттям закону «Про освіту». І, схоже, вони вже стають незворотними, – реформа Нової української школи триває. Чотири роки поспіль змінювалася початкова школа, на черзі наступний етап – середня освіта. Дорожньою картою її переформатування став закон «Про повну загальну середню освіту», прийнятий у січні минулого року. 

Що задумувалося у реформуванні старших класів? 

Співзасновниця громадської організації «Батьки SOS», освітня експертка і блогерка Олена Бондаренко на сторінці організації у Фейсбуку зазначає, що реформування старшої школи поклика-не для того, щоб учень у дев’ятому класі визначився із колом предметів, які б хотів опанувати поглиблено і йшов їх вивчати в обраний ліцей. 

Не можна не погодитися з думкою, що дітям немає сенсу перед вступом до вишів учити понад два десятки предметів, а варто зосередитися на обраних – тих, котрі потрібні для вступу. Учні це роблять і зараз: після занять у школі йдуть до репетиторів. Тобто школа не дуже допомагає в цьому. 

Чим ліцей відрізнятиметься від школи? Гарною матеріальною базою (лабораторії, технічне забезпечення); вчителями, які можуть предмет викладати поглиблено; учнями, котрі хочуть навчатися. До ліцеїв вступають за конкурсом. Це так звані академічні ліцеї – вони готують до ЗНО.

Ще частина дітей обирає для навчання професійні чи професійно-технічні заклади – це отримання середньої освіти і професії. Що не дивина у світі. Значна частина професій, що у нас пропонують у вишах, у розвинених країнах опановують у коледжах.

Які зміни чекають на школу

Фактично трансформація української школи запланована за західним зразком. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.

Засновник шкіл (у Чернігові — це міська рада) визначає, за якою траєкторією рухатися і коли перепрофільовуватися. 

Але вже з нового навчального року на школи очікують серйозні зміни. Відповідно до реформи шкільної освіти, молодшу (1-4 класи), середню (5-9 класи) і старшу (10-11-й — у майбутньому ще й 12 класи) школи мають розділити.

Середню школу будуть називати гімназією, а старшу — ліцеєм. Ті діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, муситимуть переходити до профільних ліцеїв. Їхні випускники готуватимуться до вступу до закладів вищої освіти. 

Ліцеїв буде значно менше, ніж шкіл та гімназій. За задумом, ліцеї створюватимуться в населених пунктах, де проживає понад 50 тисяч осіб. Тобто в селах і навіть деяких невеликих містах їх не буде. Охочим доведеться добиратися до ліцеїв щоранку, або місцева влада повинна буде організовувати гуртожитки для дітей. 

Ця структура має вибудуватися до 1 вересня 2024 року. До того буде перехідний етап, який уже стартував.

Але виникає запитання: чи знайдеться в Україні стільки окремих приміщень, де навчатимуться учні різного рівня? Навряд чи. Тому допускається, що початкова школа може бути структурним підрозділом гімназії. Таке рішення не вимагатиме створення окремих юридичних осіб, підкреслює очільник Чернігівського міського управління освіти Василь Білогура. Тобто глобальні зміни очікують лише на старшокласників. 

Які саме школи стануть гімназіями, а які — ліцеями, вирішує влада на місцях. У Чернігові з цим уже визначилися. 

У Чернігові буде чотири ліцеї

Напрацьовану позицію міського управління освіти нещодавно оприлюднив його керівник Василь Білогура. Так, профільними закладами середньої освіти в Чернігові мають стати сьогоднішні загальноосвітні спеціалізовані школи №1 і №12 та ліцеї № 15 і №22. 

Їх обирали за цілим комплексом критеріїв, у тому числі, за розташуванням, щоби забезпечити освітніми послугами мешканців усього міста. 

Зазначається, що ліцеї не спеціалізуватимуться на якомусь окремому напрямку знань, а кожен із них матиме різні профілі: фізмат, хімія, українська чи іноземна філологія тощо. Вони всі будуть рівноправними. 

Кількість профільних класів у цих закладах із цього навчального року збільшуватиметься. На 1 вересня 2024 року кожен із ліцеїв матиме сімнадцять 10-х та шістнадцять 11-х різнопрофільних класів. Це відповідає сумарній кількості старших класів у всіх школах Чернігова зараз.

Одночасно з 1 вересня 2021 року школи №1 і №12 та ліцеї № 15 і №22 припиняють набір першокласників. Очільник управління освіти запевняє, що для дітей, які проживають у цих районах міста, будуть створені додаткові перші класи в інших школах у територіальній доступності. 

Василь Білогура підкреслює: тим, хто вже навчається в початкових класах цих шкіл зараз, кудись переходити потреби не буде, вони встигнуть завершити навчання у стінах своїх навчальних закладів.

У всіх інших школах Чернігова упродовж трьох наступних років набір до 10-х класів припиняється:

— школи №4, 5, 6, 7, 9, 13, 17, 20, 27, 30 та 33 не набиратимуть учнів до 10-х класів із 2021 року;
— №14, 16, 18, 19, 21, 29, 34 та 35 — із 2022 року; 
— №2, 3, 11, 24, 28, 31, 32 — з 2023 року.

За словами очільника управління освіти, якщо кількість заяв до ліцеїв буде більше ніж місць – відбуватиметься конкурсний відбір за загальними правилами, незалежно від місця проживання та місця попереднього навчання. Діти, які не вступатимуть до ліцеїв, матимуть змогу продовжити навчання в професійних (професійно-технічних) закладах, спеціалізованих закладах (культурно-мистецького, спортивного та інших профілів) або закладах фахової перед вищої та вищої освіти.

Василь Білогура наголошує: такого, що дитина не здобуде повну середню освіту, – не буде. Просто зміниться підхід до навчання та переформатується система закладів. Реформа покликана зробити освіту більш якісною, аби кожна дитина відповідно до її таланту, здібностей і старань могла отримати відповідний розвиток.

Що відбуватиметься у сільській місцевості

Наразі питання відкрите. Відповідно до закону, засновником старшої профільної школи мають бути обласні ради або міські ради міст із населенням більше 50 тисяч. Виходить, у Чернігівській області ліцеї можуть утворитися лише в трьох містах – Чернігові, Ніжині та Прилуках?

За логікою, начебто так. Але треба мати на увазі, що ради територіальних громад, райради або ради міст із населенням менше 50 тисяч будуть долучені до процесу розбудови освітньої мережі. 

І це не означає, що всі ці заклади будуть на рівні невідомо кого. Вони будуть на рівні того ж міста з населенням менше 50 тисяч, але засновником буде не міська рада, а обласна. Таким чином, варіант, коли профільний ліцей працюватиме в містах із меншою кількістю жителів, цілком можливий. 

Безумовно, кожна ОТГ не матиме старшу профільну школу і там не будуть навчатися троє або четверо дітей. Йдеться про те, що органам місцевого самоврядування у містах більше від 50 тисяч мешканців простіше трансформувати свої школи. 

Кожна область, у тому числі й Чернігівська, має свої напрацювання. Проте говорити про налагодження відповідної структури в школах області поки що зарано, зазначає начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Микола Конопацький. Сьогодні йдеться лише про перспективну модель старшої профільної школи і нові рівні освіти. Тим більше, це також залежить і від формування територіальної громад.

До закону є питання 

Ними, наприклад, задається Олена Бондаренко. Одне з таких питань – імідж закладів профтехосвіти. На жаль, стереотип, що залишився у спадок від радянських часів, каже: отримати там якісну освіту майже неможливо. Мовляв, туди йдуть тільки невдахи, перед якими зачинені інші двері. Тому потрібно сформувати мережу добре забезпечених фінансово і престижних професійно-технічних закладів, у яких можна опанувати престижні професії – як в інших країнах. «Там із першого курсу коледжу студентів навчають складати бізнес-плани, допомагають відкрити свій стартап. І молода людина виходить уже зі своїм бізнес-планом, на основі якого вона може відкрити власну справу. А в нас, крім зварювальника й кухаря, ще вчать спеціальності набору тексту на комп’ютері. Зрозуміло, що все це давно застаріло», – каже Бондаренко.

Те, що певні норми в Законі України «Про повну загальну середню освіту» потребують доопрацювання, не відкидає й міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Більше того, він підтвердив, що міністерство наразі плідно співпрацює з профільним Комітетом Верховної Ради України в цьому напрямі. Зокрема, пропоновані зміни до Закону, каже Сергій Миколайович, передбачатимуть скасування обмежень повноважень сільських, селищних та місцевих рад незалежно від чисельності населення територіальних громад. Важливо зберегти нинішню мережу закладів освіти, яка сьогодні забезпечує здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх її рівнях.

Він також категорично спростував чутки про те, що не всі учні зможуть перейти до 10-11 класів. «Наше основне завдання – це якість та доступність освіти для кожного учня. Хочу запевнити, що кожна дитина, яка виявить бажання навчатися в 10-11 класах, матиме таку змогу», – наголосив міністр.

Замість післямови

Те, що реформувати освітню галузь потрібно, не викликає нині вже жодних сумнівів. Просто в кожного своє бачення цього процесу – в урядовців, педагогів, батьків, учнів. А значить, незважаючи на вже чинний закон, діалог потрібен. Щоби врешті вийти якщо не на ідеальну модель, то принаймні близьку до такої.

Ми давно звикли, що дитина йде в дитсадок у своєму мікрорайоні, потім прямує до школи, котра розташована поруч. Та й виш, як правило, неподалік від дому. 

За кордоном система працює зовсім по-іншому. Там діти йдуть за якісним викладанням та ґрунтовним вивченням предмета, а не за зручністю розташування. Звісно, нам варто прагнути до кращого. Бо так навчається весь прогресивний світ.

Алла ПРИМА
Фото з Інтернету

 

Інші новини:


Голова Чернігівської ОДА і керівник Нацполіції перевірили посилений захист кордону з Білоруссю

Голова Національної поліції України Ігор Клименко 23 листопада перебував із робочою поїздкою на Чернігівщині — у пункті пропуску «Нові Яриловичі» через державний кордон України з Республікою Білорусь.

2021-11-26 15:30