Від кінотеатру до сучасного молодіжного простору, або Нові проєкти та плани Чернігівського обласного молодіжного центру

2021-02-01 08:46

Чернігівський обласний молодіжний центр уже незабаром розпочне реконструкцію будівлі. Як виглядатиме оновлений молодіжний простір та на які проєкти чекати активній молоді? Про плани й майбутні програми говоримо з Іриною Сімоновою, керівницею молодіжного центру в Чернігові.

– Пані Ірино, розкажіть про плани Молодіжного центру на 2021 рік?

– Ми знову отримали перше місце в рейтингу за результатами регіонального конкурсу програм та проєктів, які можуть фінансуватися за кошти фонду регіонального розвитку, і зараз працюємо над тим, щоби сформувати повний пакет документів для забезпечення подальшого фінансування зазначеного  проєкту. 

– Нагадайте, будь-ласка, читачам про цей проєкт...

– Це повне перетворення старої будівлі кінотеатру ім. Щорса в сучасний простір з конференц-залою «Конгрес Хол», виставковою платформою із залою-трансформером, яка може бути як концертним майданчиком, так і майданчиком для театральних заходів. Планується також зробити коворкінг-простір із кімнатою для переговорів. І, звичайно ж, ми піклуємося про забезпечення інклюзивних підходів у самому проєкті реставрації. Відповідно, працю-ємо  над наповненням нового сучасного простору. По-перше, воно не обмежуватиметься лише діяльністю Молодіжного центру – це буде новий культурно-діловий центр, який украй необхідний як Чернігову, так і регіону загалом. Це надасть поштовх для регіонального розвитку всієї Чернігівщини. 

Зараз у нас стовідсоткове фінансування з обласного бюджету, ми продовжуємо працювати з грантами, але це не єдині можливості, які можна було б використати. Все це буде опрацьовано у фандрейзинговій стратегії Молодіжного центру (процес залучення грошових коштів та інших ресурсів, які організація не може забезпечити самостійно та які є необхідними для реалізації певного проєкту. – Авт.). Це дуже важливо, тому що бюджет Молодіжного центру має бути диференційованим. 
Із яких саме джерел будуть братися кошти – про це говоритиметься у фандрейзинговій стратегії і, відповідно, будуватиметься співпраця із стейкхолдерами, партнерами, меценатами тощо.

В подальшому ми так само будемо працювати над програмною діяльністю Молодіжного центру, тобто зараз ми оновлюємо та адаптовуємо її відповідно до новоприйнятої концепції молодіжної політики в цілому. У нас є три головні напрями. По-перше, ми розвиваємо те приміщення, в якому зараз перебуваємо. По-друге, працюємо з молодіжними працівниками та сприяємо розвитку молодіжної інфраструктури в області. По-третє, ми безпосередньо працюємо з молоддю. 

– Які строки реалізації проєкту з реконструкції будівлі кінотеатру?

– Проєкт реставрації розрахований на 3 роки, тобто з 2021 по 2023 рік. Я сподіваюся, що у 2024 році це буде абсолютно інше сучасне приміщення з відповідним наповненням і відповідними можливостями. Ми розраховуємо на те, щоби вже влітку цього року розпочати ремонтні роботи.

– Поки у приміщенні будуть вестися роботи з реконструкції, де ви  реалізовуватимете свої програми та проєкти?

– У нас уже в більш-менш робочому стані два приміщення, де ми концентруємо свою діяльність. Ми маємо достатньо досвіду і готові пристосовуватися і підлаштовувати свої заходи під будь-які умови, цьому також сприяв і карантин – тепер ми можемо орієнтуватися в будь-яких форс-мажорних обставинах.

– На які проєкти від Молодіжного центру чекати найближчим часом?

– Ми незабаром будемо запускати програму «Молодіжний працівник», реалізовуватимемо програму «Активні громадяни», плануємо робити таборування при підтримці British Council за програмою «Active Citizens». Планів наразі доволі багато, і ми чекаємо на результати Українського культурного фонду, де маємо реалізований проєкт, а також із завзяттям та ентузіазмом продовжуємо працювати в звичному режимі, який у нас був до локдауну.  

Спілкувалася Поліна МОГІНСЬКА
Фото надані респонденткою

 

Інші новини:


«Бо мусить хтось стояти незворушно і не пустити ворога далі...»

Петро Кощей ніколи не боявся армії. І міг би взагалі не служити. Бо вдома в Данівці на Козелеччині залишалися немолоді батьки, в яких він був єдиною пізньою дитиною. Але 2013 року хлопець пішов до армії, був на строковій службі в Білій Церкві. 2014 року не стало батька... А Петро тоді вже був в АТО і служив там на контракті.

2021-10-13 09:03