«Барса» – не тільки фан-клуб

2020-12-28 10:35

Олександр Ковальов людина широко відома у вузьких колах. 41-річний підприємець із Києва не просто відданий фанат іспанської «Барселони», а й президент всеукраїнського фан-клубу «Барса-Київ». Не пропускає жодного матчу, літає за улюбленою командою по всім країнам і континентам. Цей рік, щоправда, вніс свої корективи – що поробиш, пандемія. Але щойно відбулися послаблення суворих карантинних заходів, полетів до Іспанії. Каже, що там, здається, буває частіше ніж в Україні. До Чернігова приїжджає, бо з нашим містом пов’язано багато, тут живуть батьки та друзі.

Олександре, коли з’явився фан-клуб «Барси» в Україні?

— Я вболіваю за «Барселону» з 1992 року. Можна вважати, що саме з того часу почав формуватися фан-клуб каталонців —спочатку він був неофіційним, а в 2015 році ми задумалися над тим, щоб отримати офіційний статус. До речі, зробити це зовсім непросто – потрібно відповідати певним вимогам, а крім того, навіть в Іспанії існує своя бюрократична процедура. Подавали заявку, готували документи, ухвалювали Статут за їхнім регламентом… Засновників фан-клубу п’ятеро — я, Сергій Савенко, Олександр Шаполов, Андрій Холін із Чернігова та Андрій Татарчук. Він також чернігівець, але вже багато років там живе в Іспанії. Нам дуже допомогло те, що Андрій «лобіював» наші інтереси. Простіше кажучи, бігав із папірцями по кабінетах і взагалі, був зв’язуючою ланкою між нами й офіційними представниками футбольного клубу. 19 липня 2017 року ми отримали офіційний статус фан-клубу — «Барса Київ». 

Що дає отримання такого статусу?

— Багато привілеїв — наприклад, нас, як членів футбольного клубу «Барселона», реєструють на матчі, ми можемо забронювати квитки та кращі місця на трибунах стадіон клубу… На гру взагалі-то не так просто потрапити. Крім того, це можливість брати участь в розіграшах і лотереях клубу і, найголовніше, мати право голосу з багатьох питань.

Скільки людей об’єднує фан-клуб «Барса Київ?

— Спочатку було 75 — це була та кількість, з якою ми могли подавати заявку на офіційну реєстрацію. Тепер – понад 150. Це громадські діячі, бізнесмени, політики, продюсери, спортсмени. Серед відомих імен — продюсери Ігор Кондратюк та Олександр Ягольник, ексгравці та легенди київського «Динамо» Віталій Самойлов, Олег Гусєв та Іван Яремчук, інвестор, меценат, власник заміського клубу KNZS Сергій Левченко, заступник мера Києва Валентин Мондриївський, футболіст «Десни» Ігор Литовка, відомий нейрохірург Юрій Яроцький і багато інших.

— Щоб стати членом фан-клубу, потрібно, мабуть, бути не тільки відданим уболівальником? Які критерії прийому до лав «Барса Київ»?

— Наш фан-клуб — перш за все, клуб за інтересами. Це — футбол. А також можливість стати членом футбольного клубу «Барселона» — про привілеї цього ми вже говорили. Кандидат оформлює попереднє членство, яке поки що не дає будь-яких переваг. Це просто підтвердження намірів. Протягом трьох років він має сплачувати членські внески — близько 150 євро за три роки, щороку особисто продовжувати членський квиток в офісах клубу. І тільки потім подається офіційна заявка до керівництва іспанського клубу щодо членства у ньому, яке її розглядає. На вирішення цього питання може піти до півроку. Людина має прилетіти до Барселони, щоб отримати офіційну картку співвласника клубу і займає чергу на своє місце на стадіоні. 

Як часто ви буваєте на матчах улюбленої команди?

— За останні п’ять років — більше 30 разів. У нас були навіть такі виїзди, де ми були єдиними із фанатів «Барселони». Були в Італії, Німеччині, на Канарах. В Іспанії взагалі вже почуваємося як вдома. 

Можливо, маєте вже колекцію автографів від гравців «Барси»? 

— Будете здивовані — ні. Ми ж не за цим їздимо. Але мені підписав прапор клубу Мессі. Щоправда, прапор ніяк до мене не доїде. 

Скільки років найменшому учаснику фан-клубу «Барса Київ»?

— П’ять. Це моя донька Ліза. Вона не тільки член фан-клубу «Барса Київ», а й футбольного клубу «Барселона». До «Барса Київ» вона зареєстрована із 11 місяців, а через три роки потрапила і до каталонського клубу. Також серед членів клубу і мій син, він трохи старший за Лізу. Є діти й інших наших учасників. Вони всі пристрасні фанати й часто їздять із нами на матчі.

Дружина підтримує ваше захоплення?

— Так, вона також часто разом із дітьми супроводжує мене на ігри.

— Хто спонсорує ці поїздки? Чи все за свій рахунок?

— Звісно, за свій! Бути фанатом — це недешеве задоволення.

Мабуть, кошти на це вам дає ваша підприємницька діяльність? Чим саме займаєтеся?

— Моя робота також пов’язана зі спортом. Можна сказати, що моє захоплення футболом надало напрямок моїй професійній діяльності – у мене з партнерами є комерційні фірми, які, серед іншого, ще й будують стадіони та спортмайданчики зі штучним покриттям по всій Україні. Тож «Барса Київ» — не тільки фан-клуб, а ще й генератор ідей.

Ми надаємо весь спектр послуг із обслуговування майданчиків і стадіонів зі штучним покриттям, даємо гарантію на кілька років. Можливо, не всі знають, але коли використовується штучний газон, він має бути засипаний спеціальними гумовими крихтами на певну висоту. Якщо це не зробити своєчасно, порушується цілісність покриття. Його відновлення займає час і коштує недешево. Ми співпрацюємо з компанією Hormusend, яка виготовляє гумову крихту. Для її виробництва використовується спеціальне обладнання, а сировина імпортується. Це робить кінцевий продукт, прямо скажемо, недешевим. Коли я почав вивчати це питання, зрозумів, що технологічний процес — не надто складний, важливо мати гарне обладнання та навчених спеціалістів. А сировина для виробництва крихти лежить у нас під ногами…

Що ви маєте на увазі?

— Це старі покришки, якими забиті шиномонтажні майстерні, смітники, узбіччя доріг. Тож загорівся ідеєю відкрити виробництво з їхньої переробки на різні корисні речі. Адже гумова крихта – це той матеріал, що може використовуватися при будівництві тротуарів, доріг, покриттів на підлогу, для утеплення покрівель, для мощення виробничих приміщень тощо. Ну і звичайно ж, на спортивних і дитячих майданчиках. Важко перелічити всі способи використання гумової крихти, оскільки їй постійно знаходять нове застосування.

Де саме ви хочете відкрити своє виробництво?

— Як варіант, розглядаю Чернігів. Якщо, звичайно, знайдуться необхідні площі. Розміщення обладнання не потребує багато місця, але необхідні склади для збору сировини, тобто автопокришок.

Як на мене, ідея гарна. Відкриття будь-якого виробництва – плюс, адже це і нові робочі місця, і відрахування до бюджету. Але чи буде воно екологічним? Це все ж таки переробка гуми…

— Ви самі відповіли на своє запитання — це переробка. По-перше, шини не спалюються, вони розділяються на складові — кордну тканину, металеві включення і власне гуму. Із гуми шляхом подрібнення виробляється крихта. А по-друге, ідея екологічності полягає вже в тому, що можна позбавитися від нагромадження гумового непотребу, з яким ніхто не знає що робити.

Що потрібно для того, щоб ваша ідея втілилася в життя? 

— Перш за все, розвиток спорту, чіткий план дій, стабільна ситуація в країні, мабуть, деяка допомога місцевої влади, необхідні інвестиції. І головне — віра у те, що ти робиш. Сподіваюсь, що моє інтерв’ю вашій газеті цьому сприятиме. 

Зичу вам успіху і бажаю, щоб Новий рік став для роком втілення мрії.

Алла ПРИМА
Фото надані респондентом

Інші новини:


Про ВІЛ – компетентно. І з перших уст

День, коли світ згадує людей, які померли від СНІДу, цього року припадає на 16 травня. Із нагоди цієї дати в пресцентрі DPNEWS.COM.UA відбулася зустріч із головою правління благодійної організації «Чернігівська МЕРЕЖА» Анжелою Мойсеєнко.

2021-05-14 08:51