Як Михайло Ільницький зупинив плинність кадрів і модернізує «Чернігівобленерго»

2020-12-18 12:31

«Чернігівобленерго» сьогодні інтенсивно розвивається. Про те, як зробити підприємство успішним, сучасним та впровадити в компанії інноваційні технології – розповідає голова правління АТ «Чернігівобленерго» Михайло Ільницький. 

— Михайле Васильовичу, ви 17 років працюєте в енергетичній галузі. Починали з азів. Отримали вищу освіту. Займали провідні посади в „Прикарпаттяобленерго” та „Сумиобленерго”. І ось понад 2 роки очолюєте „Чернігівобленерго”. Відтак, знаючи всі нюанси роботи в цих компаніях, який досвід втілили в Чернігівській? Що нового з вашим приходом отримало „Чернігівобленерго”?

— Звісно, енергетичні компанії – одна й та сама сфера діяльності. Але є відмінності між стилем менеджменту, управління, постановкою завдань. Хоча, в загальному, ми займаємося розподілом електричної енергії. А до 2019 року в нашому віданні були ще її генерація та споживання і продаж. Власне, монополія. Та після прийняття відповідного законодавства на виконання вимог директив ЄС ми немонопольну діяльність розділили, а монопольна залишилася в структурі обленерго.

Звісно, коли приходиш на нову посаду, то хочеш щось нове втілити, примножити. Тим більше, я стажувався за кордоном, багато їздив у відрядження до зарубіжних країн. А в  Чернігові працюю понад 2,5 року. І поступ компанії вперед є.

— На своїй першій конференції в Чернігові  2018 року ви говорили про плинність кадрів. І пообіцяли з цим боротися та ліквідувати проблему. На запитання, як це зробите, відповіли: „В першу чергу люди повинні мати пристойні зарплати”.

— Так, коли я прийшов до „Чернігівобленерго”, то середня зарплата в компанії була приблизно 7,5 тисячі гривень. Нині вона — досягає 15 тисяч. Це досить конкурентна зарплата для Чернігівської області. І коли я раніше підписував щодня по декілька заяв на звільнення, то сьогодні мені важко пригадати, коли я когось звільняв. Хіба що — за  переведенням чи з приводу переїзду. А от прийом на роботу значно почастішав. Черг немає, але є з кого вибирати. А два роки тому часто брали аби кого. А так не можна! Отож ми змінили ситуацію. Тим більше, що обленерго — важливе  підприємство для області, воно системоутворююче  і бюджетоутворююче. Тут дуже високі вимоги до охорони праці. Тому відбір працівників має бути серйозним. 

Нині в країні є проблема кваліфікованих робітничих кадрів. А як на вашому підприємстві? З кого формуються ті ж бригади для виїздів? Адже обірвані дроти після вітрюганів, налипання снігу — це наша „одвічна” проблема.

— Нині наші електромонтери вже не бояться дротів і загалом вправно з цим справляються. Але, на жаль, на Чернігівщині небагато навчальних закладів готують кваліфікованих електриків. Тому в північних районах області, Городні, Ріпках є дефіцит цих спеціальностей. І ми, буває, навчаємо людей, як кажуть, на ходу.  До всього, ми провели певні оптимізаційні кроки. І з 3,5 тисячі працівників залишили 3 тисячі. Загалом, це було зроблено за рахунок інженерних та керівних посад. І не вплинуло ні на споживачів, ні на якість та надійність постачання електричної енергії. Але  вплинуло на зростання зарплати.  

Обленерго вважали монополістами…

— Так, і монополія не була правильною. Європейська практика та світовий досвід показують, що монополія монополією, а те, що можна виділити поза межами монополії, має бути виділеним. Торгівля електричною енергією — це не монополія. Нині в Україні понад 300 постачальників електроенергії, з якими можна підписувати договори. Вони також можуть паралельно торгувати й газом та іншими товарами, маючи відповідні ліцензії. Генерація електричної енергії — це також не монопольна послуга. Особливо сьогодні, коли багато зеленої електроенергії, теплової, атомної. А от розподіл електроенергії — монополія. Аби цього не було, треба прокладати дві, три лінії електромереж. Це дуже складно. Тому транзит, думаю, надовго залишиться монопольним.

— Але «Чернігівобленерго» організувало своє дочірнє підприємство „Енера Чернігів”, котре продає електроенергію споживачам. 

— Воно було створене 2018 року. А цьогоріч,  9 червня, ми його продали. І тепер не маємо до нього відношення.

— А наскільки ваша компанія дотична до населення? Чи сплачуємо ми за транзит?

— Так. Люди платять за доставку електроенергії. Але ця сума невелика. В недалекому майбутньому  споживачі отримуватимуть окремі квитанції, де буде вказана ціна за постачання електроенергії і розподіл. Бо продажем і транзитом відтак займаються різні підприємства. Це дві різні послуги. І для того, щоби побутові споживачі могли обирати собі постачальника, саме й потрібні дві квитанції.

— Прийшовши на посаду очільника „Чернігівобленерго”, ви говорили про обов’язкову модернізацію всіх ланок підприємства. А в  своєму недавньому інтерв’ю Energy Club ви розповідаєте про оптимізацію диспетчерських пунктів. І це вважається серйозним кроком в роботі галузі. Розкажіть про все детальніше.

— Ми нині готуємося до повноцінного РБA-регулювання. РБА — це регуляторна база активів. Навіть монополістів треба змушувати удосконалюватися. Є така європейська практика, коли розробляються відповідні механізми, щоби монополіст був зацікавленим у модернізації своїх виробничих процесів. Раніше ми готували свої пропозиції, надавали їх регулятору. Він розглядав, щось приймав, щось — ні. Нині ж регулятор, міністерство, державні органи і нормативні документи змушують щороку зменшувати наші затрати.  Отож ми одні з перших оптимізували диспетчерські пункти. З 24 РЕМів у районах зробили повноцінні 6. Ми звели туди всю інформацію. Там встановлюється відповідне обладнання, диспетчерські щити-відеостіни.  І з цих шести диспетчерських пунктів здійснюється управління мережами. Загалом же, маю сказати, що наші мережі вже відчутно ненадійні.  І міжнародні показники це підтверджують. SAIFI — це частота відключення. А SAIDI —  тривалість відключення споживача від електроенергії протягом року в хвилинах. В Україні SAIDI сьогодні — понад 700 хвилин. А на Чернігівщині — понад 1000. Тобто тисячу хвилин на рік чернігівський споживач залишається без світла. Для порівняння: в Данії та Німеччині — 50-100 хвилин. А в Південній Кореї — 10-20 хвилин на рік...

— Якщо світло відключається зненацька і його немає години зо три, людина може подати в суд і виграти справу?

— Є два види відключення світла: планове й ні. Про планове люди мають знати за 10 днів до відключення. Для цього варто зареєструватися у нас в особистому кабінеті. І тоді споживачеві надсилатимуться повідомлення на електронну пошту чи у Вайбер, або смс. Якщо ж трапляються аварійні відключення, то коли людина зареєстрована в нашому колцентрі, їй також надходитиме повідомлення про відключення і скільки часу воно триватиме. Це нові сервіси, які ми впроваджуємо для зручності споживачів. 

— 9 грудня Нацкомісія встановила стимулююче тарифоутворення для 25 обленерго. Отож – що таке RAB-тарифи? І як їх введення позначиться на споживачах? 

— RAB – те саме, що РБА. Про це я говорив раніше. Ми з 2021 року плануємо працювати за цією системою. Вона прогресивна. І ми завдяки їй збираємося збільшити інвестиції в мережі мінімум удвічі, для того, щоби пришвидшити їхнє відновлення і покращити якість енергопостачання. 

— Це якось ляже на плечі споживачів?

— Фактично, в самій постанові НКРЕКП є відсоток зростання тарифів для обленерго. Але як і за попередньою системою „витрати плюс”, так і за РБА-регулюванням зростання тарифів було би однаковим. Отже, споживачі (підприємства, компанії) не відчують різниці. А ціни для населення поки що не регулюються НКРЕКП.

— Новий енергоринок уже діє понад рік. Як працювалося в цей час вашій енергокомпанії?

— Енергоринок поки що не працює повноцінно. Але думаю, що шанси для розвитку в нього є.

— Яким був цей рік для компанії? Зокрема, через пандемію?

— Ми також відправляли людей на карантин. Багато хто був у безкоштовних відпустках. Коли ми планували цей рік, то в обґрунтуванні для НКРЕКП давали одні показники роботи — скільки продасться електроенергії, скільки ми її передаватимемо нашими мережами й на основі цього формувався відповідний тариф. Оскільки споживання через КОВІД знизилося, то ми не отримає потрібного прибутку й запланованих показників.  І це вже негативно відбивається на компанії. Звісно, ми не ресторанний бізнес, де взагалі катастрофа…

— У „Чернігівобленерго” є боржники?

— Так. І серед великих підприємств — теж. Ми стараємося йти на компроміс. Якщо проблема велика — відключаємо. Серед населення також є недобросовісні. Їм цьогоріч дозволили не платити, а нам заборонили відключення. І дехто цим користується. Знаю, що в „Енера Чернігів” є люди, які заборгували по 10 тисяч. 

А кожна несплачена послуга — це невиплачені зарплати, податки... Але це окремі історії. 95-97% споживачів платять вчасно. 

— Зелена генерація. Як працюється з цим видом енергії? Бум трохи минув. Але популярність не падає. У ЗМІ зелена енергія на слуху. 

– На мій  погляд, ми ще занадто бідні, аби впроваджувати зелену енергію. Бо вона досить дорога. Й за неї хтось має платити. Ми набудували трохи зеленої енергії самі, пришли й іноземні інвестори.  Але щоб виплатити їм додаткові зелені тарифи, додаткові витрати перекладаються на споживачів.  

— Що таке розумні мережі?

— Це так звані розосереджені мережі. Раніше ми будували мережі так. Було джерело енергії — електростанція. Далі — самі мережі й споживач. Нині йде до того, що будь-який споживач може бути із джерелом електроенергії (сонячні батареї, акумулятори) і не тільки її споживати, а й віддавати в мережу. І є такі станції, що споживають електроенергію. Отож електроенергія може перетікати, як ртуть. Але вона – такий продукт, який не можна зберігати, відповідно розумна мережа передбачає балансування. Тут попит має дорівнювати споживанню практично в одну секунду. Це міряють відповідні лічильники. І передають дані в центр. Це ніби живий організм, який функціонує як окрема система. 

— У вас квадрокоптер перевіряє високовольтні лінії... Ви його придбали?

— Ми цей квадрокоптер орендували. Це наша співпраця з компанією, що займається штучним інтелектом. Вона нам зробила пілотний проєкт із обстеження проблемних ділянок електромережі. Тепер не треба відключати лінію і залазити на опори. Безпілотні літальні апарати все знімають, сканують і визначають пошкодження. Це дуже зручно й обстеження займає буквально 2 години.  Плюс — не відключаємо мережі. Вони відтак служитимуть довше. І люди не залишатимуться без світла. 

— Михайле Васильовичу, людина, яка керує енергією, має бути енергійною, креативною, цілеспрямованою. Звісно, мова не про мага, котрий є володарем блискавок. Але все ж.

— Я справді людина енергійна. Мені не подобається сидіти на місці. Сам рухаюсь і рухаю та організовую роботу підприємства, аби всі працювали на один результат. Також колектив наш спортивний. Ми ось побудували майданчик, провели спартакіаду серед колективів структурних підрозділів. Загалом, граємо в футбол, волейбол, шахи.

— А ви який спорт любите?

— Найбільше люблю футбол, волейбол – де швидко треба рухатися. 

— Ви родом з Івано-Франківщини. Неймовірно красивий край. А як вам наш Чернігів, Сіверщина?

— Гарна область, Чернігів — красиве місто. Загалом, краса є скрізь. Тут же приємні люди. І, що важливо, — гарні дороги. 

— Ви стали депутатом обласної ради. Які ваші плани?

— Я прийняв  запрошення від Владислава Анатолійовича Атрошенка до команди „Рідного дому”.  Ця політична сила працює для громад, для людей. В обласній раді я став членом комісії з ЖКГ, зв’язку і транспорту. Тому робота вже визначена. У мене є певний досвід, знаю фахівців  цих сфер у столиці. Тому будемо працювати. 

— Михайле Васильовичу, розкажіть про свої захоплення, відпочинок. Чи вдається часто бувати з родиною?

— Ми виховуємо з дружиною Лілією двох синів — Юрія та Дмитра. Вони навчаються в першому та дев’ятому класах. Дуже любимо разом подорожувати. Раніше частіше відпочивали за кордоном. А нині через коронавірус мандрували Україною. Побували в дивовижних куточках нашої Батьківщини — Умані, Бердянську, Коблеві, Буковелі, Яремчі, Львові... І були в захопленні, що у нас такі дуже гарні місця – й історичні, й мальовничі, й гарні курортні зони. Синам теж сподобалися наші мандри. Чи стануть вони енергетиками? Побачимо. Поки що енергетик у родині тільки я. Дружина — фінансистка. Ми з нею навчалися в одному університеті, там і познайомилися. Радіємо, коли можемо побути разом родиною.  Тихе полювання — гриби — теж про нас. І риболовля також. Це своєрідний релакс і єднання з природою.

— Михайле Васильовичу, яке у вас життєве кредо?

— Немає нічого неможливого.

Спілкувалася Людмила ПАРХОМЕНКО
Фото Мар’яни Харді

Інші новини:


Щаслива старість…

Погодьтеся зі мною, що підтримання чистоти є важливою частиною життя. Звісно, потреби тварин в гігієні відрізняються від потреб людини. Це, насамперед, підтримання чистоти вольєрів, мисок та усього житлового середовища.

2021-06-09 12:00