РОДИНА БІЛЕВИЧІВ – ЗУСТРІЧ ЧЕРЕЗ ПОКОЛІННЯ

2020-11-25 12:00

Рік за роком відходить у вічність історія, але з нами залишається пам’ять. Саме пам’ять вкотре нагадала про родину Олени Білевич, яка була ученицею нашого 11-го колегіуму, прожила коротке, але яскраве життя. 

У роки нацистської окупації родина Білевичів пліч-о-пліч стала на боротьбу з ворогом. Олена була ініціатором створення підпільної організації «Юні патріоти» (діяла у Чернігові з листопада 1941 до квітня 1943 року ), брати Юрій та Володимир допомагали їй у всьому. А мати та бабуся розносили написані та надруковані дітьми листівки по місту.

Коли над підпільниками нависла загроза арештів, уся родина Білевичів пішла в партизани. У партизанському загоні Олена була розвідницею, а потім і командиром роти розвідки. Вона виконувала найважчі завдання, брала участь у багатьох бойових операціях, багато разів пробиралась до Чернігова з особливими дорученнями. 

Перемогу зустрічали всі Білевичі, крім Олени. 2 травня 1943 року Олену Білевич та Михайла Симоненка, з яким вона пішла на виконання завдання, гітлерівці розстріляли. Поховано героїв у селі Асаревичі (Республіка Білорусь). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 травня 1945 року Олену Білевич нагороджено орденом Вітчизняної війни першого ступеня. 

У Зразковому музеї «Історія школи» зберігаються безцінні матеріали про життя і подвиг Олени Білевич. Ми вирішили відшукати нащадків відомої партизанської родини та поцікавитися їхнім життям.

Сьогодні на захисті Батьківщини стоїть онук Володимира Білевича – Сергій. Він народився 25 червня 1980 року в Чернігові. Закінчив Кам’янець-Подільський військово-інженерний інститут за спеціальністю «Управління інженерними підрозділами». Проходив службу у залізничному полку, був командиром навчального взводу. Згодом став начальником служби загородження, викладачем. Але викладає Сергій Олександрович лише три місяці на рік, узимку, готуючи майбутніх саперів для проведення розмінувань. Решту часу підполковник бере активну участь у проведенні спецоперацій.

75 років пройшло з часу закінчення Другої світової війни. Та її відгомін, захований у землі, продовжує нагадувати про ті далекі роки За статистикою, це 100-150 тис. боєприпасів на рік! Багато роботи у саперів. Служба загороджень 8-го навчального центру, яким керує Сергій Білевич, знешкоджувала боєприпаси у Миколаївській, Рівненській, Вінницький областях, а в травні 2017 року розміновувала залізничну колію біля ст. Левковичі на Чернігівщині. За активну участь у проведенні розмінувань Сергій Білевич отримав багато державних нагород, серед них 2012 року – орден «За заслуги» ІІІ ступеня. 

З початком війни на сході України взвод Сергія Білевича перебуває в зоні АТО/ООС. Міста Слов’янськ Донецької області, Артемівськ (нині Бахмут), Дебальцево, Сіверськ, Вугледарськ… Вісім ротацій у зону АТО/ООС. 

Пошуковці зустрілися з Сергієм Білевичем у шкільному музеї, де так багато експонатів із життя його родини воєнних часів. Це – справді зустріч через покоління, зустріч героїв минулого і сучасності.

Ми пишаємося, що поруч із нами жили й живуть такі люди, і допоки на варті миру стоять такі самовіддані бійці, як Сергій Білевич та його побратими, ми можемо з упевненістю сказати, що український Прапор – Прапор Волі, Слави, Перемоги, а відтак і нашого мирного сну, навчання, праці – у надійних руках. 

Дар’я АНОПРІЄНКО, член клубу «Пам’ять»

Інші новини:


Щаслива старість…

Погодьтеся зі мною, що підтримання чистоти є важливою частиною життя. Звісно, потреби тварин в гігієні відрізняються від потреб людини. Це, насамперед, підтримання чистоти вольєрів, мисок та усього житлового середовища.

2021-06-09 12:00