Затишний двір чи швидкісне шосе?

2019-07-25 06:55

Історичний центр міста, за сто метрів починається територія Дитинця. Пересічний містянин, проходячи тут, подумає, що в цій місцині доволі затишно. Одначе мешканці будинку номер 12 по вулиці Гончій так не вважають. І їх можна зрозуміти, провівши у дворі будинку хоча би півгодини.

Нещодавно до нашої редакції звернувся Леонід Іванович, який мешкає в зазначеному будинку вже близько 40 років. Чоловік попросив завітати до їхнього двору, поспілкуватися з ним і його сусідами та на власні очі побачити, що там відбувається. Викликано це прохання тим, що люди вже близько семи років потерпають від проблем, які поки не взялася вирішити жодна інстанція, куди вони зверталися. 

Одне з таких питань – руйнування козирків над входами в будинок. Вони вже давно покришилися та потребують ремонту. Одначе куди більшою проблемою стала автомобільна дорога, що пролягла просто під дверима будинку №12 по вулиці Гончій. Сталося так, що близько семи-восьми років тому у дворі відремонтували асфальт. І на це звернули увагу водії, котрі вирішили користатися наскрізним проїздом через двори, аби не стояти на перехресті Преображенська-Гонча. Тому тепер мешканці будинку мають дорогу не лише там, де вона має бути, а й там, де мала би бути прибудинкова територія з перевагами для пішоходів. 

Проблема ускладнюється ще й тим, що в будинку відсутні класичні, в нашому розумінні, під’їзди. Люди виходять із дверей одразу на дорогу, а це в умовах, які склалися, стає небезпечним. За словами Леоніда Івановича, він сам ледь не потрапив таким чином під колеса автомобіля у власному дворі. Так було і з його дітьми та онуками. І якщо доросла людина ще перевірить, чи безпечно виходити, то діти далеко не завжди зосереджуються на дорозі, коли вибігають із будинку погратися у дворі.

Хто ж їздить і куди? Частина автомобілістів – мешканці сусідніх будинків, котрі не хочуть вичікувати на перехресті й потім заїжджати у свої двори з вулиці Преображенської. Частина – батьки, що забирають своїх дітей із садочка, розташованого поруч. Також, за словами мешканців будинку, тут неподалік підприємство, що займається виробами з металу. І звідти, також скорочуючи шлях, їдуть малогабаритні вантажівки.

Ніна Михайлівна, що також мешкає в цьому будинку кілька десятиліть, розповідає: «Чотири роки тому сама особисто ходила й писала заяву від усього дому (жінка – старша по будинку) в Деснянську районну раду з проханням прийти, провести огляд і перекрити двір. Прийшла людина, подивилася, сказала, що не можна перекривати, бо, раптом що, не розвернуться у дворі машини «швидкої» та пожежники. Але ви подивіться, скільки тут місця, можна заїхати за ріг будинку і спокійно розвернутися навіть вантажівці».

Також Ніна Михайлівна звертає увагу й на велику кількість автівок. Одного разу у вихідний день, коли було церковне свято й нічого не можна було робити по дому, вона вирішила підрахувати, скільки ж машин проїжджає в їхньому дворі. З сьомої ранку до шостої вечора жінка нарахувала 51 машину. І це у святковий вихідний день. Що ж стосується буднів – поки ми спілкувалися, протягом півгодини повз нас проїхало шість автомобілів. І менше половини з них дотримувалися швидкісних обмежень для проїзду такою зоною, розганяючись так, наче їдуть справжнісінькою дорогою. Нескладно підрахувати, скільки може набратися автівок за добу. Адже, зі слів мешканців, уночі ситуація не особливо краща – через двір регулярно їдуть таксі. 

Зверталися небайдужі й до начальника КП «Деснянське» Віктора Пригари, одначе його відповідь була такою самою – що двір він знає й перекривати його не можна. Писали ще кілька заяв у різні інстанції. Останнє звернення – на урядову «гарячу лінію» Чернігівської обласної державної адміністрації. Після нього прийшов лист від виконавчого комітету Чернігівської міської ради, що питання про перекриття руху у дворі буде розглянуто на черговому засіданні комісії з питань безпеки та організації дорожнього руху в місті Чернігові (щоправда, людей певною мірою дивує, що питанням прибудинкової території займається установа з питань доріг). Одначе, як розповідає Леонід Іванович, питання, швидше за все, знову не вирішать. Такий висновок він зробив після візиту в міськраду, коли після повідомлення про комісію довго не було відповіді на сам запит. Йому відповіли, що листа з рішенням комісії готують, та начебто воно буде таким самим – двір перекривати не можна. 

«У двір спокійно вийти не можна, дітям гратися тут небезпечно, з візочком пройти – теж. Білизну вивісити сохнути у дворі також не вийде – пилюка від машин стоїть. Так само й вікна не відчиниш у будинку – з одного боку автомобільна дорога по вулиці Гончій, так там хоч чотири метри до будинку буде, та СТО, з якої постійно шум, брязкіт, часто – й у вихідні, й до пізнього вечора. З іншого боку – дорога у дворі просто впритул до стін. Вихлопи летять у квартири – загазованість страшна. Та ще їдуть завантажені «Газелі» на підприємство поруч. А від них – вібрація по всій квартирі. Враховуючи, що будинок старий, боюся, щоби він не повторив долю гуртожитку по вулиці Попудренка. У мене у квартирі за кілька років ніші попросідали від тієї вібрації», – жаліється Ніна Михайлівна.

Враховуючи те, як їм часто відмовляють, мешканці будинку спробували взятися до справи самотужки, залучивши одну з чернігівських партійних організацій. Тоді дорогу перегородили покришками від коліс, зробили з них клумби. І рух автомобілів припинився. Однак щастя тривало недовго – комусь виявилися не до вподоби такі конструкції, і їх прибрали за два тижні. 
Наразі люди чекають на лист із рішенням комісії з питань безпеки та організації дорожнього руху в місті Чернігові. І якщо їхню проблему не вирішать, не обмежать рух автотранспорту у них під дверима, то мешканці будинку готові звертатися й до інших інстанцій. Хоч до Президента України, якщо буде потрібно. Адже люди переймаються не лише за себе та комфорт, а й за безпеку своїх рідних та близьких.

Дмитро ПАВЛЕНКО

Інші новини:


55 років тому на вулиці Чернігова виїхали перші тролейбуси

У квітні 1963-го був підписаний наказ про створення в Чернігові дирекції з будівництва тролейбусної мережі, а трохи більше ніж за рік – 5 листопада 1964-го – в нашому обласному центрі почали здійснювати пасажирські перевезення перші електромашини.

2019-11-15 13:39