Владислав Атрошенко про сімейні цінності, хобі, плани на нову каденцію, рідний Чернігів та Україну, в котрій хочеться жити

2020-10-23 08:09

За п’ять років каденції міського голови Владислава Атрошенка Чернігів зазнав кардинальних позитивних змін. Якісні дороги, красиві парки та сквери з фонтанами, скейтпарк, спортивні та дитячі майданчики, заміна комунікацій і розвинена інфраструктура, придбання нового міського транспорту, перше за 25 років будівництво дитячого садочка, реновація закладів освіти та медицини – чималі здобутки за невеликий термін. Адже до 2016 року місту щастило, якщо благодійники презентували спортивний майданчик або ремонтували школу. Часто серед цих благодійників був і Владислав Атрошенко.

Завдяки його господарському підходу, ефективному менеджменту та досвіду роботи на державних посадах Чернігів перетворився на європейське сучасне місто. Рідний Чернігів завжди посідав особливе місце в його серці. Він тут народився і виріс, створив сім’ю, тут народилися його доньки, тут він працює і вболіває за свій Чернігів не словом, а ділом! Зараз Владислав Атрошенко – це один із найефективніших міських голів України, а чернігівці шанобливо називають його «нашим найкращим мером». І це не просто слова, це результат його роботи.

– Владиславе Анатолійовичу, розкажіть про свою сім’ю. Як ви встигаєте так багато працювати та бути хорошим чоловіком та батьком?

– Буду відвертим. Скажу, що дійсно, я дуже люблю дружину і своїх дітей. Але я все ж таки утримався б від формулювання –взірцевий батько або взірцевий чоловік. Мабуть, непоганий більше підходить мені за всіма критеріями. Найголовніше, чого мені не вистачає, щоби бути ідеальним батьком чи чоловіком – це часу, я дуже багато працюю, дуже відповідально ставлюся до свої роботи. Адже не можу підвести ні Чернігів, ні чернігівців.

– Успішний управлінець у бізнесі та очільник міста, який досяг чималих результатів за короткий термін. Це, мабуть, вимогливість, перш за все, до себе та до команди. В сім’ї з дітьми ви суворий батько?

– Скоріше, ні. Якщо ти виховуєш дитину, годуєш її, граєшся, водиш до дитячого садочка, потім до школи – думаю, що саме такі батьки мають більше підстав бути суворими та вимогливими. На жаль, у мене не завжди виходило приділяти багато уваги своїм дітям.

Я ставлюся до своїх дітей із повагою, розумію пріоритети в їхньому віці. Були часи, коли я старшій доньці намагався більш активно доносити свою точку зору на життєві проблеми, давати настанови… Тепер я розумію, що тиснути на підлітків неможна. Буде протилежний результат. Тож зараз я обережно доношу свою точку зору. Намагаюсь почути моїх дітей. Делікатним є питання вибору життєвих пріоритетів та професії, тут теж має бути лояльність і підтримка.

Якби в мене були хлопці, то можна було б бути суворим і більш вимогливим. З дівчатами – інші пріоритети, тут треба бути більш делікатним. Батько для дівчат – це захисник. Мрію бути для них справжнім другом, але для цього потрібно мати багато вільного часу. Я дуже щасливий, що маю дочок. Вони для мне – все!

– Що для вас найголовніше у вихованні дітей?

– Найголовніше – виховання, а все інше – другорядні питання. Вважаю, вони мають розрізняти, що є добре, а що – навпаки. Це звичайні речі, але вони формують найважливіше. В сучасних умовах, коли молодь цілодобово сидить у гаджетах та соціальних мережах, які замінили живе спілкування дітей із батьками й навіть стали грати більш виховальну роль, ніж батьки, – це не тільки моя, це глобальна проблема, проблема всього суспільства.

– Ви багато працюєте, але ж повинна бути хвилинка і для себе. Чим ви цікавитесь у вільний час? Яке у вас хобі?

– Відверто кажучи, я – трудоголік. Я не відпочивав жодного разу в своєму житті більше тижня, одного разу було днів 12. Мені на 5-6 день стає дуже нудно, я не знаю куди себе подіти. Починаю працювати та вирішувати робочі питання – такий у мене характер. А навіщо себе до чогось примушувати? Треба робити те, що подобається. Люди, які знають мене ближче, підтвердять це.

Не уявляю ситуації, коли я на три тижні поїхав би відпочивати до готелю на систему «все включено». Такого ніколи не було. Я із задоволенням роблю те, що мені подобається – працюю. Я обираю напрямки, де себе реалізую як людина, як керівник, як очільник міста.

Для мене це природно, абсолютно комфортно і мені цікаво працювати на розвиток нашого рідного міста. Мені подобається все робити чітко і планомірно. Відчуваю себе вибитим із колії, коли це не вдається. Наприклад, потрібно негайно їхати до Києва, а сталося щось екстрене, що потребує присутності – порив комунікацій чи якась аварія.

Я люблю ефективно планувати свою роботу та досягати поставлених цілей. Порядок має бути у всьому.

Те ж саме стосується і спорту. Звичайно, я себе не вважаю занадто спортивною людиною, але переконаний, що потрібно підтримувати себе у належній фізичній формі. Мені це вдається завдяки давно заведеному розпорядку – я регулярно ходжу до спортзалу.

– Але ж хоч раз на рік відпочинок трапляється? Мабуть, вашим дівчатам все ж таки вдається умовити батька відпочити разом? Яку країну ви обираєте для сімейного відпочинку?

– Якщо ми зараз пофантазуємо і відкинемо цю страшну ситуацію з КОВІДом, однозначно скажу, що точно не поїхав би до Туреччини чи Єгипту. Не подобається мені ця система, де все включено. Зранку вибіг на море, поїв, виспався, сховався від сонця під кондиціонерами… Це не моя історія. Насичена екскурсійна програма теж не для мене. Я люблю заздалегідь щось спланувати, продумати, що б я хотів подивитися. Не поспіхом, а для свого задоволення. Одного разу я з дружиною поїхав у туристичний тур європейськими містами. Це були п’ять днів суцільного захвату і враження на все життя. Надзвичайно цікаво, я дуже багато чого дізнався, і ми отримали величезне задоволення.

Якщо помріяти про відпочинок, то зараз я обрав би таку ідею – прокласти маршрут містами Європи або нашої України та поїхати сім’єю. Щоб можна було пів дня їхати, пів дня бути на екскурсіях. А ввечері насолоджуватися променадом, куштувати місцеву кухню. А вже зранку – нові міста та нові враження. Бажано, щоб відстані були невеликими. Це й цікаво, й комфортно, зовсім не напружує дорослих і малих.

– А якщо говорити про кухню, які ваші улюблені страви?

– Абсолютно не маю жодних особливих вподобань. Люблю просту їжу. В армії мені подобалась армійська їжа, я, наприклад, люблю перловку. Складні ресторанні страви мені бувають не до смаку. Все ідеальне – просте.

Я люблю каші, особливо зі шматочками курятини – це корисно і смачно.

На сніданок у духовці грію кашу з салом. Купляю сало особисто, знайшов для себе найсмачніший варіант – топлене сало, воно має дуже цікавий смак.

Влітку зірву помідор із грядки і їм гречану кашу із салом – мені так подобається. Іноді їм рис, вівсянку, це теж корисно. Буває ранок починаю з неї. Особливо мені смакує з медом і оливковим маслом, а якщо ще філіжанка запашної кави – енергія, сила та користь на весь день. І я готовий до роботи.

– Ви дуже освічена людина, багато читаєте. Скажіть, що з останнього вам сподобалось?

– «Велика книга чоловічої мудрості» – це моя остання книжкова симпатія. Мені її подарував Віктор Геращенко на день народження. Книга справді чудова. Збірник коротких історій про найвеличніших чоловіків світу, їхні сильні рішення, які міняли хід історії та їхні відомі висловлювання. Дуже цікаво. Рекомендую!

– 25 жовтня відбудуться вибори. Чернігів  обиратиме свого мера. Ви пропрацювали п’ять років, віддали стільки свого труда заради розвитку Чернігова. Які ваші плани на наступний термін?

– Є бажання, є пріоритети. Перш за все, це заміна комунікацій та мереж. Держава не має для цього спеціальної програми, тому своїми силами ми замінюємо мережі. Наприклад, якщо це мережа холодної води, що розташовується на глибині двох метрів, а під нею на глибині 6-8 метрів – каналізація, їх логічно змінювати одночасно. І це ми вже робимо та продовжуємо робити, враховуючи наші фінансові можливості.

Сміттєпереробка – важливе питання, але я не можу як мер дозволити собі помилку, котра буде коштувати всім нам 40 млн євро. На державному рівні необхідно прийняти «зелений» тариф, поки його не буде, не буде й окупності, й це ляже на плечі простих людей. Я сподіваюсь, що на законодавчому рівні буде визначено напрямок переробки, і тільки тоді місту є сенс брати кредит, розробляти проєкт і будувати завод, котрий має окупність, відповідно до законодавства. Без закону – це помилка.
Далі ми повернемо ТЕЦ і Облтеплокомуненерго до комунальної власності, де буде діяти ефективний менеджмент. Договір оренди з ТЕЦ буде розірвано у 2023 році.

Крім того, є в планах об’єднати мережі ТЕЦ і Облтеплокомуненерго, зробивши, таким чином, теплопостачання ефективним і менш затратним. Теж саме стосується і транспорту, котрий повинен бути у власності міста. Маршрути мають рухатися по хвилинах, вчасно, перевезення повинні бути комфортними та задовольняти потреби людей.

Є мрія про надсучасний парк відпочинку. Де є спортивна, атракціонна зона, зона дитячих атракціонів. Також буде формат відпочинку і для старших людей, де б можна було пограти в доміно і потанцювати. І це все абсолютно реально. На прикладі парку Горького у Харкові, але адаптовано під Чернігів. Сюди будуть їздити з Києва, області та інших регіонів. Це буде європейський парк, один із найкращих у Східній Європі.

Надзвичайно потрібний Палац спорту. Чернігівщина славиться відомими  спортсменами, і ми повинні рухатися в цьому напрямку.

Також завдання наступної каденції – це робота на прибудинкових територіях, ми йдемо у двори. Все в нашому місті повинно бути красивим та якісним, чернігівці гідні жити в  нормальних умовах. На меті – втілення програми освітлення міста, щоби були задіяні лед-лампи, включалися, коли потрібно, було електронне регулювання. Це, перш за все, економія коштів.

Освітня і медична галузь також буде продовжувати розвиватись. Ми плануємо будувати школу в мікрорайоні Бобровиця та продовжувати ремонти у всіх навчальних закладах. Що стосується медицини, то треба приділити увагу обладнанню і умовам у палатах. Лікарі зараз – наше все!

Якщо підсумувати, то кожному місту потрібен тренд розвитку, як і Україні  в цілому. Сьогодні в будь-якій галузі все залежить від бюджету та обумовлюється загальним розвитком. Якщо країна буде розвиватися, то буде все добре, а якщо буде така ситуація, як в останні роки, то буде розвал усього, це буде біда скрізь – у галузях, містах, громадах.

Нам треба зосередитися на всіх рівнях держави. Від найвищих до місцевого самоврядування. Сьогодні гостро стоїть питання розвитку України, вкрай необхідно, щоб усі рішення, внутрішні і зовнішньополітичні, були зорієнтовані на загальний системний розвиток. І ми робили не те, що нам кажуть, а що саме нам із вами вигідно.

Христина Лаврищева

Інші новини:


Хліб може коштувати понад 100 грн у разі запуску ринку землі

Сьогодні в Україні активно зростають ціни на продукти та з’являються імпортні овочі. Проте після запуску ринку землі ситуація може ускладнитись і хліб в Україні коштуватиме 130-150 грн. Про це сказав голова асоціації фермерів Волині Руслан Хомич, інформує Kurkul.com.

2020-12-02 11:38