Майбутнє – за співпрацею. Розвиток – за інвестиціями

2020-09-22 09:15

На Новгород-Сіверщині з робочим візитом побувала Латвійська делегація. Мета – налагодження культурних та економічних зв’язків, започаткування й розвиток спільних проєктів. Радник Посла Латвії в Україні з економічних питань Айнарс Межуліс зазначив, що одним із позитивних прикладів українсько-латвійської співпраці є Новгород-Сіверське ТОВ «ДВМ ЛІС», яке успішно розвивається і дає приклад іншим: «Відвідавши це спільне українсько-латвійське підприємство, переконалися, що у нашій з вами співпраці є майбутнє». Ініціатором залучення  іноземних інвестицій став депутат Чернігівської обласної ради Сергій Сергієнко.

Як зазначив під час бесіди Надзвичайний і повноважний Посол Латвії в Україні Юріс Пойканс, Україна для Латвії є традиційним економічним партнером.

— Пане Посол, наскільки Латвія зацікавлена в співпраці з українськими підприємцями, в інвестуванні української економіки?

— Дуже зацікавлена. За останні п’ять років у нас обсяги торгівлі виросли, практично, в два рази. Україна для нас – традиційний економічний партнер. Є вже категорії товарів, які у вас знають, і вони не втрачають популярності: ті ж латвійські шпроти, ризький бальзам. Є вже якась асоціація з країною на базі класики нашого виробництва. Латвія зацікавлена, аби Україна розвивалась як економічно, так і політично, бо чим сильніша ваша держава, тим ширші можливості  співпраці для нас. Окремо треба сказати про туризм, який до епідемії коронавірусу набирав обертів; освітні зв’язки, бо кількість українських студентів у Латвіїї щороку збільшується. Налагоджуються транспортні зв’язки. Тільки пасажирських літаків до карантину між нашими державами літало шість на день.

Уряд України активно працює над покращенням бізнес-клімату, але інвесторів усе ж відлякує ваша судова система. Жодні інвестиції не зайдуть до країни, поки є ризик, що їх можуть відняти. Україна намагається змінювати ситуацію, але поки немає стабільності в судовій системі, великих інвестицій чекати не варто.

— Що привернуло Вашу увагу в нашому місті, чим запам’яталась Новгород-Сіверщина?

— Місто історичне, цікаве, але між вашими і нашими маленькими містечками є одна спільна риса – забезпечення населення роботою. І тут, я думаю, необхідно користуватись історичним потенціалом. Це стосується не тільки Новгорода-Сіверського, а й України в цілому: треба більше працювати над розвитком туристичної галузі, розвивати цей напрямок, приваблювати гостей. А ваші Спасо-Преображенський монастир, Триумфальна арка та інші пам’ятки достойні уваги.

— Історію творять люди, бізнес залежить від того, наскільки відповідальні люди за нього беруться. Тож людина – основа всього. Наскільки у Вашій діяльності важливо зустріти тут, в Україні, людей, що мислять із прицілом на перспективу, економічно освічених практиків?

— На Чернігівській землі ми завжди зустрічали розуміння. І хоч цей регіон не такий промислово потужний, як, скажімо, Харківщина, але співпраця у нас тут тісна. Область одна з кількох областей України, де офіційно працює Почесний консул Латвії. Були плани, років два тому вели мову, аби аграрії Чернігівщини могли транспортувати зерно через Латвійські порти.

Що стосується співпраці з Чернігівщиною, є великі плани про співпрацю між самоврядуваннями, у нас із вами багато міст-побратимів. За результатами поїздки делегації з Чернігівщини, яка відбулась приблизно три роки тому, налагодилися зв’язки між містами Прейлі та Ніжином. Я думаю, що з усіх країн Євросоюзу Латвія — одна з найактивніших у Чернігівській області.

Радник Посла Латвії в Україні з економічних питань Айнарс Межуліс, представник Латвійського Агенства інвестиційного розвитку, в яке входять представники 20 країн, добре знайомий з Україною, бо співпрацює вже не одне десятиліття.

— Особисто я співпрацюю з Україною понад 20 років. Останні чотири роки я депутат Парламенту Латвії та керую міжпарламентською групою дружби і співпраці між Україною і Латвією.

— Україна говорить про свою готовність до співпраці, про необхідність інвестиціїних вливань в економіку. Ви як іноземні партнери відчуваєте це?

— І так, і ні. Приємно, що є люди, з якими не обов’язково по кожному пункту підписувати папери, достатньо слова. Пообіцяв – зробив. Але є і пустопорожні особистості. Запевняють, кажуть про важливість і необхідність співпраці, а як справа доходить до діла, зникають. Хоча таке трапляється не тільки у вас. Буває і в Латвії так. Тут немає великої різниці у національностях, різниця в людях, особистостях.

Багато за останній рік зроблено завдяки нашому Послові Латвії в Україні Юрісу Пойкансу. Ми створили мережу Почесних консулів в Україні. Вони вже працюють у Запоріжжі, Львові, Чернівцях, Чернігові, Одесі. Є кандидати на ці посади в Донецькій, Рівненській, Вінницькій областях. Це місцеві вихідці з бізнес-сфери, але які водночас орієнтуються і в політичній ситуації в регіоні. Їхня робота – налагоджувати зв’язки. Наприклад, бізнесмен із Латвії виявляє бажання працювати в Україні, то, швидше за все, задумка буде реалізована в одній із областей, де є наші представники. Почесний консул у свою чергу теж несе відповідальність за успіх проєкту, бо він дає інформацію, озвучує ризики.  Інституція Почесних консулів – це наш варіант розвитку економічних відносин.

Латвія – маленька країна, десь як Чернігівська область. Україна ж велика і багата. А тому зрозуміло, що люди шукають співпрацю, нові ринки. І все більше прикладів, коли починається співпраця в економічній сфері. Ми побували на підприємстві у Новгороді-Сіверському  ТОВ «ДВМ ЛІС», яке займається переробкою деревини. Це українсько-латвійський проєкт. Приємно, що підприємство працює і розвивається, забезпечує робочими місцями, дає прибуток в казну. 

У наших планах – зміцнювати співпрацю. Дещо вніс негативні корективи коронавірус – не можна зустрітися, потиснути одне одному руки, адже саме при особистих зустрічах швидше вирішуються важливі питання. На травень цього року ми запланували в Латвії проведення бізнес-форуму, але через епідемію перенесли на листопад. Хотіли зробити контакт-біржу для підприємців, звести їх разом, створити умови для налагодження  ділових зв’язків. Але, бачите, ще не знаємо, чи відбудеться форум узагалі, чи, можливо, будемо проводити на базі інтернет-платформи. Але, погодьтеся, це не те. Живе спілкування ніщо не замінить.

Хочу сказати, що українці цікавляться  нашим ринком, бо у вас багато сировини, а також латвійськими портами, які не замерзають.

— Чи зацікавлені латиші у співпраці з сіверянами, зокрема на Новгород-Сіверщині?

— Один приклад успішної співпраці є — це ТОВ «ДВМ ЛІС». Хотілося б, аби ця тенденція продовжилась і з’являлись інші спільні підприємства різних напрямків діяльності. Але щоб інвестиції заходили в регіони, багато залежить від місцевої влади, налаштована вона  чи ні на співпрацю. От у нас, наприклад, підприємців, які започатковують свій бізнес та ще й створюють робочі місця, всіляко опікають, нянькаються, так би мовити. Адже кожна нова справа, кожне робоче місце – це гроші в бюджет, бо 80% податків залишається на місцях і лише 20% іде до держбюджету. Тішуся з того, що ви рухаєтеся  шляхом децентралізації і , думаю, це сприятиме покращенню інвестиційного клімату. Складність, думаю, в тому, що Україна велика й, аби навести лад,  треба більше часу.  

Сергій Сергієнко — депутат Чернігівської обласної ради — переконаний, що рівнозначну увагу слід приділяти як зовнішнім, так і внутрішнім інвестиціям.

— Сергію Федоровичу, чим Новгород-Сіверщина, Корюківщина, Семенівщина, Коропщина, Сновщина можуть зацікавити інвестора?

— Давайте не забувати про внутрішні інвестиції. На Новгород-Сіверщині, наприклад, є ряд компаній, які вкладають свої кошти в проєкти. На жаль, не зажди є успіх, а тому місцевій владі треба їх підтримувати. Люди якось самі самоорганізовуються, до прикладу, вирощують равликів, займаються теплицями, розводять бджіл, відкривають пелетні виробництва, а влада про це і не в курсі. Це ж неправильно. Внутрішні інвестиції теж заслуговують на увагу, їм також потрібна підтримка. Щоб отримувати хороші податки, наповнювати бюджет, треба зустрічатися з бізнесом, обговорювати проблематику, консультуватися. Думаю, місцеве самоврядування не просто зацікавлене, воно зобов’язане включитися в процес економічного розвитку на своїх територіях. Влада повинна думати, як підтримати підприємця. Можливо, це буде зменшення відсоткової ставки на землю, інших базових податків. Це стимулюватиме створення нових робочих місць із хорошими умовами праці, достатньо високою заробітною платою. Справа ж не тільки в податках, молодь, врешті-решт, залишатиметься на місцях. Будьмо відверті, нікому ж не хочеться наймитувати по закордонах, більшість хотіла би жити і працювати в Україні. Тільки ж і заробітна плата має забезпечувати пристойний рівень життя.

— У чому можемо зробити економічний ривок?

— Подивіться, якими темпами розвивається сільське господарство. І не тільки вирощування. Продукцію сушать, переробляють. Виробники нашої Чернігівщини йдуть далі, вони виходять не тільки на українські ринки, а займають і ринки європейські. (У Латвії добре знають українські солодощі, широко популярні лікеро-горілчані вироби, українські кавуни - нарозхват. Авт.). У Новгороді-Сіверському працює сирзавод, чия продукція відома в усьому світі. Його треба ще більше популяризувати, допомагати, чути й бачити такого потужного виробника. Адже підприємство робить серйозний внесок в економіку регіону. Але, розвиваючи промисловість, не забуваймо про екологію. Підприємства повинні працювати з дотриманням усіх санітарних вимог.  Чиста природа – це наше здоров’я і наш капітал, бо туризм може також забезпечити наповнення бюджету. 

— Що сьогодні найбільше лякає інвесторів?

— Війна. Що там казати, багато інвестиційних проєктів були згорнуті. Так, це серйозна проблема, що змушує людей зупиняти свої бізнеси. Друге – це система оподаткування, що не тільки не сприяє розвитку економіки, а й закриває країну для інвесторів. Наприклад, коли Уряд заборонив виводити дивіденди за межі країни. Як це зрозуміти? Люди привели свої капітали, дають роботу, платять податки, а їм не дозволяють забрати зароблене. Хто захоче працювати на таких умовах? Зрозуміло, чимало інвесторів були розчаровані, бо це аж ніяк не відкритість і не бажання співпрацювати. Вважаю таке рішення необґрунтованим і недалекоглядним. Закони повинні бути зрозумілі, приведені у відповідність до Європейського співтовариства. Звісно, вони мають відстоювати інтереси країни, регіонів, але водночас давати можливість світовим лідерам заходити на ринки України та  створювати робочі місця. Капітал, принесений інвестором, уже допомагає підняти економіку регіону. А ось які галузі потребують підтримки, в які треба вливати інвестиційні кошти, то вже має вирішувати держава. Оподаткування повинно бути гнучким, враховувати й місцеві умови, й зручність для інвесторів.

Сьогодні країни Балтії із зацікавленістю дивляться на наші підприємства, діляться своїм досвідом, розказують, як вони створюють робочі місця і, найголовніше, бережуть їх. Цьому ще треба буде повчитися. Паралельно модернізувати підприємства, переглядати політику з оплати праці, зацікавлювати людей трудитися на спільний результат.

Спілкувалась Наталя ДАЦЕНКО
Фото надані авторкою

Інші новини:


Від послання нам легше не стане

У вівторок пан Зеленський виступив у ВР із щорічним посланням до народу України. На жаль, воно більше перегукувалося із твором на тему «Як я провів літо» й нічого нового від гаранта ми не почули. Одні пустопорожні обіцянки та повторення неправдивої інформації. Особливо стосовно перебігу пандемії та «рішучої» боротьби з хворобою як його особисто, так і його непрофесійної команди.

2020-10-23 09:22