Анжела Садовська: Усе в нашому житті починається з сім’ї

2020-09-14 11:05

Так вважає Анжела Садовська – педагог, фахівець, яка спеціалізується на сімейному вихованні, працює в цьому напрямі з дітьми, підлітками та дорослими. У своїй роботі пані Анжела спирається, зокрема, на проєкти, затверджені Міністерством освіти і науки України, де йдеться про доцільний та грамотний розвиток сімейних відносин. Адже життєве кредо Анжели Садовської: „Ми не можемо зробити щасливим свій дім, успішним свій регіон та країну, коли в нас не буде інституту сім’ї, де все зароджується”.

Чому родина – це важливо

„Вважаю, до створення сім’ї треба готувати з дитячого віку. Тоді молоді люди навчаться думати про стосунки серйозно, адже все закладатиметься ще з дитинства. На жаль, інститут сім’ї в нашій країні не в найкращому стані. Як, власне, і в усьому світі. Це дуже глибока тема. І вона вже хвилює і вчених у галузі психології, й інші інституції, і навчальні заклади, і звичайних людей. Я рада, що світ зрозумів: суспільство має звернути увагу на сімейні цінності. І ми вже повертаємося на круги своя”, – говорить Анжела Садовська.

Анжела Геннадіївна відтак створила і свою програму. Та структуру роботи. Досить плідно, зокрема працює з підлітками 12-13 років, котрим цікаві такі знання. Так само і з молодими родинами, котрі часто потрапляють у зони ризику й не розуміють, як у таких випадках чинити, аби зберегти шлюб. „Завжди можна знайти спільні точки дотику, навчитися бути на одній хвилі, можливо, зайнявшись спільною справою... Треба вчити молоді (й не тільки) родини проходити початкові кризи. Знаю про це й на прикладі свого життя. Мій перший студентський шлюб розпався, адже ми були дуже юні, не підготовані до суспільних викликів, а ситуація в країні не виглядала стабільною. Мусили вчитися всьому, зокрема й те, як заробляти кошти на родину… – розповіла пані Анжела. – Сьогодні вже добре, що молоді люди можуть знайти роботу вдома й розвиватися, зокрема і в плані власного бізнесу, й духовно”.

Вона мріє про раду сім’ї

„Я дуже би хотіла, аби була створена саме рада сім’ї. Адже нині успішно втілюються в життя гендерні питання, є рух за права жінок, дітей, але окремого руку за сім’ю досі немає. Треба, аби вивчалося питання ролі чоловіка й жінки в родині. Вибудувати здорову сім’ю – це велика творча праця. Я за педагогічною освітою історик. І знаю, що коли починалися війни, жінки виховували дітей одноосібно. І відлуння такого виховання довго відчувалося, наприклад, після Другої світової війни. Тільки після зміни кількох поколінь почався стабільне виховання в родинах”, – розмірковує пані Анжела.

Тому, на її думку, коли б створилася рада сім’ї, питання б не розпорошувалися, а проблеми в цій сфері вирішувалися би значно швидше й успішніше.

Увага – околицям

І тому Анжела вирішила долучитися до суспільної роботи безпосередньо. Долучитися до команди, котра дбає про рідне місто, кожен дім, кожну родину. Адже політика сьогодні – це вплив на процеси, котрі тривають у суспільстві. І їх можна вивести в те русло, яке зробить життя кожної сім’ї стабільним і покаже омріяне майбутнє.

„Бобровиця, якою я хочу опікуватися, – каже пані Анжела, – складний мікрорайон. – Приватні господарства, багато проблем, на які довгий час не звертали уваги. Звісно, настав час, відколи місто віддасть належне цій красивій, але не дуже облаштованій у плані комфорту околиці обласного центру, – каже пані Анжела. – Але важливо, щоби люди теж розуміли, що до всієї допомоги влади треба долучатися й самим. Адже багато чого залежить від нас”.

«Я пишаюся проєктом нової школи»

Найголовніше питання в мікрорайоні Бобровиця – будівництво нової школи на місці старої, аварійної, №23. Люди хотіли, щоби школа на Бобровиці залишилася. І влада пішла назустріч, каже Анжела. „Я пишаюся, що бачила цей проєкт. На Бобровиці буде справді унікальна школа. У нас в області аналогів їй немає. А може, й у всій Україні. Чернігів уже пишається „Дитячою академією” на Масанах. Тепер черга за Бобровицею, де буде навчальний заклад нового типу для школярів і дошкільнят”.

Так, це реальність. На 2020-2021 рік закладено бюджет на будівництво. І діти згодом отримуватимуть тут не просто глибокі, а й комфортні знання, вважає Анжела. Педагоги, працюючи в комфортних умовах, також працюватимуть із більшою віддачею.

Майбутнє – через інфраструктуру

Нещодавно Анжела побувала на зустрічі з мешканцями Бобровиці, яка відбулася на спільному ігровому та спортивному майданчику, де зазвичай збираються діти. Розмова вийшла серйозною. Велика проблема для мікрорайону – відсутність каналізації. Міська влада вже в багатьох місцях вирішила цю проблему. На черзі – Бобровиця. Є вже рішення і щодо доріг та тротуарів.

Стосовно того, що в мікрорайоні обмаль аптек і магазинів, перша ластівка вже є. Дуже скоро тут відкриється великий маркет – „АТБ”, що значно полегшить життя кожної родини. „Так само транспортна розв’язка на Бобровиці поки що теж не найкраща. Дітям важкувато добиратися, наприклад, до школи №16, – переймається проблемою пані Анжела. – Також бобровицькі діти навчаються і музичних школах, і в школі мистецтв, і в спортивних школах та секціях. І треба, щоби околиця міста транспортно не почувалася обділеною порівняно з іншими розбудованими вже, з гарною інфраструктурою мікро-районами та центром Чернігова. Особливо актуальні комфортні поїздки для дітей сьогодні, в умовах карантину”.

«За характером я – лідер»

Анжела розуміє, що лідерський шлях – нелегкий. Бо треба змінювати життя людей. Приваблювати ресурси. І змінювати себе. Я буду рада, говорить жінка, коли зможу позитивно відповісти своїм дітям на запитання: «Що ви нам залишили?»

Справді, в кожного є своя місія й завдання. Тому треба бути завжди саме в тому місці, де ти потрібен. Сьогодні, вважає Анжела, їй потрібно зайнятися суспільною роботою, аби долучитися до змін на краще: „Я хочу працювати на нашу громаду. Адже змінюючи простір навколо, місто, де живуть мої діти та ходять до школи, я змінюватимусь і сама, бо реалізовуватиму потрібні проєкти, вкладаючи в це свої сили від щирого серця, з великим бажанням, розумінням, наскільки це потрібно громаді. Робота команди, спільна і глибока, – дуже важлива. І дає дуже гарні результати”.

«Пишаюся нашим прекрасним Черніговом»

Анжелі було соромно, коли до неї приїхала 6 років тому сестра з чоловіком зі Львова. Жінка, звісно, їх водила скрізь – і на Вал, і на Болдину гору, показувала наші чудові храми, інші пам’ятки, львів’яни оцінили гарну кухню у відомих ресторанах. Але від’їжджаючи, гості делікатно зізналися, що загалом усе гарно, але до Львова нам іще далеко. І от вони приїхали цього літа. „І коли побачили наше оновлене місто, – розповідає Анжела, – то були настільки приємно враженими, що я почула від своєї сестри безліч компліментів на адресу Чернігова, нашої міської влади та її керівника Владислава Атрошенка. І я пишаюся, що моє місто таке. Сьогодні чернігівці не лінуються підняти на вулиці випадковий папірець і кинути його в смітник. Бо ми, йдучи нашим Черніговом, гордо підводимо голову й радіємо, що живемо серед такої краси й цивілізації. Думаю, Бобровиця теж стане креативним, цікавим, зеленим мікрорайоном, куди з задоволенням їздитимуть відпочивати чернігівці.

Дуже хочу долучитися до роботи на благо Чернігова, бо розумію, що моє місто – то мій дім, і я за нього теж відповідальна. Щодня, бачачи красу, зручність і комфорт навколо, все більше чернігівців це зрозуміють. А це дозволяє ще швидше рухатися вперед і розвиватися!”

Людмила ПАРХОМЕНКО

Інші новини:


Мена прикрашається

Місцевий художник Володимир Лавський розмальовує своєю творчістю рідне місто.

2020-09-25 12:14