На жаль, мої прогнози збуваються. «Беззуба» опозиція, практично, ні на що путнє поки що нездатна. Створення координаційної ради у складі більше ніж сто осіб — це вже занадто! В Білорусі спливають останні дні, коли можлива зміна влади. Але вже остаточно зрозуміло, що самі по собі білоруси цього не подужають за жодних обставин. Тобто – або Європа запроваджує повноцінний «план Маршалла» для Білорусі — аж до часу, коли її економіка підніметься достатньо для самостійного існування та забезпечення потреб держави. Або Лукашенко залишиться на троні, а Білорусь — на підсосі в москалів. Себто заповідником посткомуністичної диктатури. А Кремль стане там фактичним господарем. Зрештою, для Європи це буде набагато легше й дешевше, ніж вирішувати українську проблему.

А тим часом Бацька починає суттєво «закручувати гайки» і схоже вже увійшов у смак цих крайніх заходів!

Починаючи з 1-го вересня, до акцій протесту приєдналися студенти, які спочатку доволі суттєво поповнили загальну кількість учасників акцій, та це продовжувалось не так уже й довго. Адже пан Лукашенко зразу ж пригрозив їм зняттям відстрочки від призову до лав білоруської армії. І це, практично, негайно мало вплив. 

Страйкарів із великих підприємств почали звільняти з роботи без подальшого працевлаштування, при цьому «згадали» про кримінальну статтю за «дармоїдство». Крім того, почали запрошувати туди на роботу штрейкбрехерів із інших країн. 

Розпочався тиск на приватний бізнес — відмова у кредитуванні. Окрім того, приватні фірми, які фінансово підтримували страйкарів та потерпілих під час акцій протесту, — отримали обшуки та арешти в рамках відкритих проти них кримінальних справ — нібито в заволодінні ними бюджетними коштами. Розпочалася масова еміграція співробітників цих компаній до України. 

Щоденна кількість затриманих вимірюється сотнями — незалежно від віку, статі чи професії. 

Лідер об’єднаної білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала громадян вийти на Марш єдності в неділю — вийшли кілька сотень тисяч. Уперше влада скористалася послугами «тітушок», які не тільки затримували й били людей, а й громили кафе, де вони намагалися сховатися. Кількість затриманих почала вимірюватися тисячами.

В центрі Мінська серед білого дня викрали членкиню Координаційної ради Марію Колесникову, а також невідомо куди зникли ще два представники Координаційної ради. У вівторок невідомі люди відвезли їх на кордон — і видворили з Білорусі. Марія Колесникова на кордоні порвала свій паспорт, щоб унеможливити примусове вивезення з країни. 

Україна приєдналася до країн, які вимагають припинити порушення прав людини та провести там чесні вибори. Як заявив наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба: «Очевидно, що відносини з Білоруссю вже не можуть бути такими, якими вони було до цього. І не лише через масові й системні порушення прав людини, а й через рішення щодо «вагнеровців». Через те, що Україна в усьому, що відбувається в сусідів, виявляється, винна. Це недружня політика, і ми не повинні це терпіти. Моя політика в дипломатії завжди дуже проста: якщо тебе б’ють, ти повинен ударити у відповідь».

Олександр ШИЛО
Фото з Інтернету