Микола Конопацький: «Ми всі дотичні до освіти»

2020-09-03 09:29

Свято Першого дзвоника, або День знань, уже віддзвеніло в новому форматі. А інтерв’ю з головним освітянином області – начальником Управління освіти і науки облдержадміністрації Миколою Конопацьким – відбулося напередодні. 

Говорили ми про всі виклики сьогодення, котрі витримує освіта України й, зокрема, Чернігівщини. А також про те, що, попри карантин і непросту ситуацію в країні, освіта живе та  рухається вперед. А ще Микола Анатолійович промовив просту і дуже глибоку насправді фразу: „Ми всі дотичні до освіти”. І це достеменно так. Адже всі ми — учні, студенти, потім батьки учнів і студентів... А ще є ціла армія педагогів усіх рівнів, чиновників — від маленьких відділів до міністерства... І у кожного своя місія. Тобто, освіта — це наше все. І з цим не посперечаєшся.

— Насамперед скажу, що освітяни впоралися з карантинним викликом, і ми достойно закінчили навчальний рік. А з 1 вересня стартуємо всі. Маю надію, що стартуємо очно. Адже вчителям хочеться бачити очі дітей і розуміти, що вони з цікавістю всотують знання. Сподіваюся, що зони нашої області, зелена й жовта сьогодні, дозволять працювати в звичному режимі. Але є спеціальні вимоги організації освітнього процесу в умовах карантину. Звичайно, маски, деззасоби на вході і оброблення рук, термометрія. Антисептики. Паперові рушники, сушки, рідке мило.  Можливо, доведеться придбати захисні щитки для вчителів. Учням 1-4 класів дозволяється бути без масок. На уроці школярі та педагоги теж без масок. МОЗ, до речі, рекомендує більше користуватися рідкими милами, а не дезінфекторами.  Заборонені питні фонтанчики.  Тому батькам можна давати дітям воду з дому і не забувати про маски.  У розкладі варто передбачити можливість визначення різного початку й закінчення занять, а також проведення уроків на свіжому повітрі. Так само  відповідно до умов карантину організовано й харчування учнів та перевезення їх шкільними автобусами.

Що ж до Першого вересня, то свято має бути. День знань (для цього Міносвіти і науки розробило рекомендації) не повинен бути масовим, але його можна зробити дуже креативним.  І навчальний заклад сам вирішує, яким перший день навчання має бути – від квестів, майстер-класів, цікавих тренінгів, пресконференцій з автографсесією, до години спогадів і планів та інших спільних проєктів.

— Наша область нестандартна. З її демографією, щільністю населення та територіями...

— Так. І тому ми не можемо отримувати таке фінансове забезпечення, як інші регіони в силу територіальних та інших особливостей Чернігівщини. Щільність населення найнижча, а територія одна з найбільших.  І це ми намагаємося довести постійно. При попередньому міністрові нам це, здається, вдалося. І думаємо, що домовленості та висновки залишаться в силі. Коли нарешті ексміністерка Ганна Новосад зі своєю командою вирішила приїхати на Чернігівщину, ми повезли її у найвіддаленіший, найскладніший, з дуже проблемною демографічною ситуацією та матеріальним забезпеченням Новгород-Сіверський район. Була мета показати реалії, як живе населення у прикордонні з Росією. Що ми хотіли довести? Наприклад, підвезення дітей, за правилами, має здійснюватися не більше, як за 15 км. У нас же є маршрути, де дітей підвозять до школи понад 50 км. Також — поговорити про опорні школи в наших умовах. Бо спочатку була постанова, що в опорному закладі має бути не менше 350 дітей. Ми створили робочу групу (ще при міністерці Лілії Гриневич) та внесли пропозиції щодо змін до постанови Кабміну, де відтак було прописано: як правило, 200 дітей. Сьогодні у нас, до речі, 46 опорних шкіл. Оскільки така школа — перспектива на довгі роки, то вона має бути оснащена буквально всім. А тепер іще кілька цифр. У нас   минулого навчального році функціонувало 476 загальноосвітніх навчальних закладів.  330 — у сільській місцевості, але навчається у них тільки 26% учнів! За 5 років органи місцевого самоврядування закрили 102 школи. Ми зменшили кількість малокомплектних шкіл. Хоча у нас є школи,  де  навчається 14 дітей... Відповідно, в таких школах вартість утримання зашкалює. Показник в Україні торік був — 16 тисяч гривень на одного учня. А  у нас в окремих районах — понад 60 тисяч. А в окремих школах — близько 80 тисяч гривень. Загалом, у нас тільки 14 опорних шкіл відповідають критеріям наповнюваності… 

Коли ж приходять державні кошти на ту ж STEM-освіту (наука, технології, інженерія, математика), шкільні автобуси, обладнання, то їх розподіляють, насамперед, на опорні школи. А де їх нам узяти, з наповнюваністю? Укрупнювати складно. Бо у нас у Новгород-Сіверському районі щільність населення — 7 осіб на квадратний кілометр.  А в Україні — 68... Так само за програмою школи обладнали  швидкісним інтернетом, вони мають теплі туалети. Ми таким чином покращили понад 250 перспективних закладів. Але інтернет у багатьох селах все одно проблемний, бо він супутниковий... І тут теж нічого не вдієш.

— У ситуації  з опорними школами шкільних автобусів має бути величезний автопарк.

— Коштів на закупівлю автобусів отримуємо найменше. Бо не враховуються кілометражі. І зараз ми звернулись до Міністерства освіти і науки України зі своїми пропозиціями стосовно розподілу коштів  на придбання автобусів, враховуючи територіальні особливості області. На цей рік провели торги. 13 автобусів закуповуємо на умовах співфінансування. А потрібно 58. Як мінімум. Є рішення на ліквідацію 14 шкіл, тому створюємо філії опорних закладів. Але існує постійна нестача коштів освітньої субвенції з Державного бюджету  на виплату заробітної плати. І це тому, що мережа не приведена  у відповідність до фінансового розрахунку... Знаєте, колись я був на Городнянщині начальником відділу освіти району і відкривав середні школи. Тому мені боляче сьогодні бачити, як ці школи закриваються. Але тим самим, навчаючи дітей в опорних школах, куди вони їздять автобусом, ми даємо їм доступ до якісної освіти, тобто — до майбутнього. А головне — здається, нас почули у нашому міністерстві. І зрушення в бік нашої унікальної області будуть.

А тепер хочу розповісти про позитив, якого у нас багато. 

— Тоді про НУШ?

— Так, Нова українська школа — це новий продукт. Третій рік ми живемо з НУШ. Прийнято два закони — „Про базову освіту”, „Про загальну середню освіту”. Й освітяни області теж працювали над ними. І багато й за нашими пропозиціями правок було внесено... НУШ —  це все нове. Дидактика, підручники, меблі, креативний простір... Але багато залежить від керівника закладу, вчителя і керівника управління чи відділу освіти. 

—  Що в освіті області фінансується насамперед? 

— Нам цьогоріч виділено для НУШ 28 мільйонів гривень. А ось інші цифри — 9,3 млн грн виділено на покращення стану харчоблоків. 15 мільйонів — на закупівлю автобусів. На STEM-освіту — понад 18 мільйонів. 20 млн — на довгобуди. Дуже допомогла програма „Велике будівництво”. Маємо добудованих і  переобладнаних  5 дитсадків. І 5 шкіл! Носівська школа відкривається спільними зусиллями всіх. Далі  — Прилуцька гімназія, Журавська школа, Городнянська школа №2, Корюківська школа №1. Ми активно рухаємося на зменшення довгобудів. Також  гарно працюємо з інклюзивною освітою. Відкрили 15 інклюзивно-ресурсних центрів. В обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського створили 12 новітніх аудиторій із сучасним обладнанням для підготовки вчителів, тренінгові лабораторії. Понад 6 тисяч учите-лів за рік перепідготували. І знову починаємо навчання педагогів.

— А як закінчили школу наші випускники?

— За результатами ЗНО у нас 6-ть 200-бальників.Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти отримали 8075 випускників 9-х класів, із відзнакою — 446. Одинадцятикласникам видано 5988 свідоцтв, маємо 329 золотих медалістів і 91 – срібний.  

— Чи є потреба в педагогічних кадрах?

— Так, в області вільні 207 вакансій для педагогічних працівників,  понад 30% — з предметів природничо-математичного циклу. А 2020-2021 навчальний рік оголошений Роком математичної освіти... В області є де навчатися на ці спеціальності. Але... Престижності професії  викладання цих предметів немає. Перспектива тут — за великими школами. Старша профільна школа, можливо, стартуватиме з 2024 року. І вона має точно змінити ситуацію.

— У школи повертаються медичні працівники?

— У великих школах медичні працівники мають бути. Напевно, до цього й карантин підштовхнув.  Але трохи змінилися самі підходи до надання медичних послуг. Та й  учителі мають бути компетентними і бачити, коли дитині потрібно викликати медичну допомогу. 

— Управління освіти і науки сьогодні — це...

— Це злагоджена команда, котра працює пліч-о-пліч, підтримує одне одного, постійно буває в області і вирішує багато нагальних та перспективних питань. Дехто критикує чиновників Але гарний чиновник — на вагу золота. Адже у всьому має бути лад, систематизація. Вертикаль і горизонталь. Плани та їх виконання. А не хаос. Нині відділів освіти набагато побільшало, бо вони є в ОТГ. Сподіваюся, там компетентні й знаючі свою справу освітяни. 

Додам іще про одну нашу новацію. Ми створили Інтерактивну карту освітнього простору Чернігівщини на нашому сайті. І вона у вільному доступі. Торік така карта  була одна в Україні. Це інтелектуальний продукт нашого управління. У ній 10 складових. І там є все. Навіть перспективні школи для старшої профільної школи. Звісно, нинішні школи з їх наповненням. Маршрути шкільних автобусів (21 тисяча км щоденно). Дороги з поганим, аварійним покриттям. І ще багато чого. Заходьте, цікавтеся — упевнений, відкриєте для себе багато нового. І вносьте пропозиції.

І на завершення хочу, насамперед, привітати весь педагогічний загал області. І всіх мешканців Чернігівщини. Бо всі дотичні до освіти. Щастя вам, здоров’я, професійних успіхів, перемог, розвитку та новацій, злагоди, миру й добробуту,  також — легко витримати карантинне навантаження. Бути оптимістами. Все буде добре!

Розмовляла Людмила ПАРХОМЕНКО
Фото надане респондентом

Інші новини:


Антибіотики в Україні виведуть із вільного продажу

Купити антибіотики українці зможуть виключно за електронним рецептом лікаря.

2020-09-29 12:46