В умовах боротьби з країною-окупантом патріотичне виховання молоді в Україні стає стратегічною складовою національної безпеки України. Вже сьомий рік ціною життя Героїв Небесної сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів країна відстоює свободу і територіальну цілісність.
Боротьба з російськими окупантами викликала хвилю патріотизму, яка сколихнула всю Україну. Адже у цілих поколінь українців раніше формували почуття національної меншовартості, комплексу неповноцінності, навіювали переконання в перевазі «старшого брата». А також намагалися позбавити усіх ознак культурної та духовної самостійності. Як триває народження «нового українця», Promote Ukraine запитало у експертів.
Михайло Роль, незалежний політичний експерт, громадський діяч:
«Патріотичне виховання молоді, яка нині не випускає з рук гаджетів – надважливе. Необхідно мати державну стратегію патріотичного виховання підростаючого покоління. Що саме слід зробити в цьому напрямку:
Каріна Дорошенко, кураторка проекту «Поєднані», активістка організації «Українська молодь»:
«Проєкт «Поєднані» був започаткований у 2017 році. Ідея – в поєднанні військових персоналій ХХ і ХХІ століть, які народжені на одній території, але обоє захищали українську державу.
Представники ХХ століття – армія УНР, бійці УПА, члени ОУН.
Представники ХХІ століття – військові, які захищають країну в неоголошеній російсько-українській війні на сході України з 2014 року.
Запланована серія з 20 плакатів у процесі реалізації проекту доповнилася відеоінтерв’ю з українськими військовими сьогодення. Це короткі ролики про мотивацію, про вибір, про думки героя в бойових діях.
Первинно проект був націлений на руйнування стереотипів, що патріотизм притаманний виключно воякам ХХ століття. У ХХІ столітті вихідці з Донеччини і Луганщини захищають Україну пліч-о-пліч із мешканцями інших регіонів.
Після успішної реалізації проєкту про донбасівців було вирішено зробити проект всеукраїнським. Адже він привертає увагу до коріння і додатково дає можливість молоді пишатися Україною і своєю малою Батьківщиною, якщо вони народилися в тій же області, про яку робили проєкт.
Так, у 2018 році презентовано проект про військових з Криму, а також Запоріжжя та Херсонщини. «Південь смалить» – гасло проєкту 2018 року.
У 2019 році було розказано історії військових із Одещини, Миколаївщини та Кропивниччини.
Ролики і плакати ми показуємо на різних заходах національно-патріотичного виховання. Зокрема, демонстрували у військовому ліцеї «Сокіл» у Кропивницькому, на конференціях до дня Героїв, зустрічах зі школярами до Дня Соборності.
Олександр Закриничний, правозахисник, голова ГО «Єдина надія!»:
«Різні країни світу по-різному здійснюють патріотичне виховання молоді залежно від ступеня участі держави в цьому процесі. Наприклад, у США навчають американських дітей з дитинства виявляти повагу та любов до державної символіки. І це ми можемо констатувати через кіноіндустрію. До речі, у значній частині американських начальних закладів навчальний день починається із Клятви вірності прапору, зміст якої наступний: «Я клянуся у вірності прапору Сполучених Штатів Америки і Республіці, яку він символізує, одній нації під Богом, неподільній, із свободою та справедливістю для всіх». Важливим інститутом вияву та виховання патріотизму є Збройні сили США. Американці вважають, що служба в лавах Збройних Сил Америки – це гідно та патріотично».
Кожна країна світу самостійно визначає та обирає засоби для підвищення патріотичного духу своїх громадян. Одні запроваджують патріотичні настанови через заохочування добровільної участі громадян у процесі вирішення суспільних проблем. Інші країни контролюють цей процес на законодавчому рівні. Або надають перевагу громадянському вихованню, в основі якого покладено реалізацію прав і свобод людини та громадянина.
Разом із тим, Україна під час реалізації концепції «Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2020 – 2025 роки» має враховувати вже набутий досвід провідних країн світу для вибору необхідних для цього інструментів. І для подальшого адаптування їх до сучасних реалій та потреб. Адже на сьогоднішній день соціальні дослідження показують, що є високий показник готовності до еміграції серед української молоді. Вказана проблематика зумовлює необхідність у прийнятті на законодавчому рівні необхідних механізмів та методів національно-патріотичної роботи з молоддю.
Наталя ТОЛУБ
На фото до статті – постер із проєкту «Поєднані»
Світлини надані авторкою
День Народження магазину «KriStal»
6 березня чекаємо на Вас, щоб відсвяткувати День Народження улюбленого магазину разом.
2021-03-03 20:47